1. Павел, слуга Божий, апостол асе Ісуса Христа, по вірі вибраних Божих і зрозумінню правди, що по благочестю,
2. в надїї вічнього життя, котре обітував Бог, що не обманює, перед вічними часами,
3. явив же часу свого слово своє проповіданнєм, котре менї доручено по повелінню Спасителя нашого Бога.
4. Титу, правдивому синові по спільній вірі: Благодать, милость, мир од Бога Отця і Господа Ісуса Христа, Спаса нашого.
5. На те зоставив я тебе в Критї, щоб остальне довів до ладу і настановив до всїх городах пресвитерів, як я тобі повелїв.
6. Коли хто непорочен, однієї жінки муж, мав вірних дітей, недокорених за розврат, або непокірних.
7. Треба бо єпископу без пороку бути, яко Божому доморядннкояі, щоб не собі годив, не був гнївливий, не пяниця, не сварливий, не жадний поганого надбання,
8. а був гостинний, любив добре, (у всьому) мірний, праведний, преподобний, вдержливий,
9. щоб державсь вірного слова по науцї, щоб умів і напоминати здоровою наукою і докоряти противних.
10. Багато бо непокірних, марномовцїв і обманщиків, найбільше ж которі з обрізання,
11. їм треба роти позатуляти; вони всі доми розвертають, навчаючи чого не треба, ради скверного надбання.
12. Сказав же один о них, власний їх пророк: Критяне завсїди брехуни, люті зьвіри, черева лїниві.
13. Вірне се сьвідченнє. З сієї ж то причини докоряй їх нещадно, щоб здорові були в вірі,
14. не вважаючи на жидівські байки, нї на заповіді людей, що одвертають ся од правди.
15. Все чисте чистим; опоганеним же та невірним нїщо не чисте, а опоганив ся і розум їх і совість.
16. Визнають, що знають Бога, а дїлами одрікають ся від Него, бувши гидкими і непокірними і до всякого діла доброго неспосібними.
1. Ти ж говори, що личить здоровій науцї:
2. старики щоб були тверезі, чесні, мірні, здорові вірою, любовю, терпіннєм;
3. старі жінки так само щоб убирались як годить ся сьвятнм, (були) не осудливі, не підневолені великому і пянству і навчали добра,
4. щоб доводили до розуму молодших, любити чоловіків, жалувати дїтей,
5. щоб були мірними, чистими, господарлими, добрими, корились своїм чоловікам, щоб слово Боже не зневажалось.
6. Молодик так само напоминай знати міру.
7. У всьому ж сам себе подаючи за взір добрих діл, у науці цїлость, поважність,
8. слово здорове, недокорене, щоб осоромив ся противник, не маючи нїчого казати про нас докірно.
9. Слуги своїм панам щоб корились, у всьому догоджали, не відказуючи,
10. не крали, а показували всяку добру віру, щоб науку Спасителя нашого. Бога, украшували у всьому.
11. Явилась бо благодать Божа спасительна всїм людям,
12. навчаючи нас, щоб відцуравшись нечестя і мирських похотей, розумно і праведно і благочестно жили ми в нинїшньому віці,
13. ждучи блаженного вповання і явлення слави великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа,
14. котрий оддав себе самого за нас, щоб ізбавити нас од усякого беззаконня і очистити собі людей вибраних, ревнителів добрих дїл.
15. Се говори, напоминай, і докоряй з усяким повелїннєм. Нехай ніхто тобою не гордує.
1. Нагадуй їм, щоб начальства і власти слухали і корились, і до всякого доброго діла були готові,
2. щоб нїкого не хулили, не були сварливі, а тихі, показуючи всяку лагідність до всїх людей.
3. Були бо колись і ми нерозумні, непокірні, і зведені слуги похотям та всяким розкошам, живучи в злобі та завистї, гидкими бувши та ненавидячи один одного.
4. Як же явилась благость і чоловіколюбие Спаса нашого Бога,
5. не з дїл праведних, що ми робили, а по своїй милости спас нас купеллю новорождення і обновлення Духа сьвятого,
6. котрого вилив на нас щедро через Ісуса Христа, Спасителя вашого,
7. щоб оправдавшись благодаттю Його, зробились ми наслїдниками по надії життя вічнього.
8. Вірне слово, і хочу, щоб про се ти впевняв, щоб котрі увірували в Бога, старались пильнувати добрих дїл. Добре воно і користне людям.
9. Дурного ж змагання, та родоводів, та спорів, та сварок про закон цурай ся, бо вони не на користь і марні.
10. Єретика чоловіка після первого і другого напомину, покинь,
11. знаючи, що такий розвертаєть ся і грішить, осудивши сам себе.
12. Як пришлю Артема до тебе або Тихика, постарайсь прийти до мене в Никополь: там бо надумавсь я зазимувати.
13. Зину законника та Аполоса старанно випровадь, щоб нї в чому не мали недостатку.
14. Нехай і наші вчять ся пильнувати добрих дід для конечних погріб, щоб не були без овощу.
15. Витають тебе усї, що зо мною. Витай тих, хто любить нас у вірі. Благодать з усїма вами. Амінь.