Шановні читачі!
Редакція газети відкриває рубрику "Запитуйте-відповідаємо". Просимо читачів надсилати на адресу редакції запитання, на які будемо намагатися дати відповіді на сторінках газети. Сьогодні відповіді на запитання дає Блаженніший митрополит Київський і всієї України Володимир.

........................................................................................................

• Як Церква ставиться до вскриття тіла після смерті та досліджень, які проводяться над мертвими тілами?
........................................................................................................
По-перше, у Бога немає мертвих, для нього усі живі. І Господь не казав, що ближнього треба любити лише тоді, коли він з нами на землі. Блаженніший Митрополит Володимир: До тіла людини, яка померла, Церква ставиться з шаною і благоговінням. Бо, на відміну від атеїстів, ми віримо, що буде загальне воскресіння мертвих, коли душа знову поєднається зі своїм тілом. І цього не уникнути навіть тоді, коли мертва тіло спалити, а порох розвіяти з літака на висоті десяти кілометрів. Не зашкодить цьому і той, хто встановлює причину смерті. Церква завжди закликає з повагою ставитися до волі усопшої людини та її близьких. Наскільки мені відомо, більшість православних віруючих не бажають, щоб їх тіло вскривали або досліджували. І держава, і медицина повинні на це звернути увагу, і, якщо є заповіт або воля близьких, не наполягати на обов’язковому вскритті мертвого тіла. Але, якщо людина сама, ще за життя заради науки або здоров’я інших дозволила використовувати або досліджувати її тіло, і до такого вибору треба ставитися з повагою.

........................................................................................................

• Як згідно церковних правил провести Радоницю? Чи дозволяє Церква пити спиртне на цвинтарях?
.......................................................................................................
Блаженніший Митрополит Володимир: Церква завжди закликала своїх вірних утримуватися від спиртного на поминках. Горілкою померлим не допоможеш, бо їм потрібні наші заупокійні молитви, а не тости. Слово “поминати” походить від слова “пам’ять”, а у п’яного паморочиться свідомість та втрачається пам’ять. Який з нього молитвеник? Традиція поминати спиртним має язичницьке походження. Цей бур’ян рясно проріс за радянських часів, коли молитися забороняли і не навчали, коли церковні традиції викорінювалися, а нові радянські не приживалися. На Радоницю, як і в інші поминальні дні, головним є молитва. Це може бути молитва в храмі. Ви можете запросити священика відправити літію на могилі. Ви також повинні і самі помолитися за упокій ваших близьких. Що стосується поминальної трапези, то вона походить від традиції роздавати милостиню за померлих та годувати жебраків та нужденних. Тож не застілля та п’яні розмови, а молитва та милостиня є традиційним церковним поминанням померлих.

........................................................................................................

• Чому сьогоднішній поминальний день називається Радоницею?
.......................................................................................................
Блаженніший Митрополит Володимир: Закінчилася Світла Пасхальна Седмиця і церковний устав дозволяє відправляти традиційне поминання померлих. Після Фоминої неділі віруючі приходять на могили своїх близьких з радісною звісткою про Воскресіння Христове. Тому цей день і називається Радоницею. Ми віримо і знаємо, що в Бога немає мертвих. Ми віримо, що Христос воскрес і відкрив врата раю для тих, хто вірує в Нього. Ми знаємо, що Христос переміг смерть і вона вже не має влади над людьми. Тому і можлива поминальна радість. В цей день на цвинтарях звучать пасхальні піснеспіви та відправляються над могилами заупокійні літії. Наша радість за Воскреслим Господом поєднується з сумом про розлучення з близькими та надією на зустріч з ними у Царстві Небесному. Головне, щоб ті невеличкі поминальні трапези, до яких звик наш народ, не перетворилися у нестримні застілля, де вже й забутий привід зібрання. Пам’ятайте, що горілка і мертвому не допоможе, і вашу душу може занапастити.

........................................................................................................

• Якщо Господь воскрес, то навіщо ми згадуємо його страждання?
.......................................................................................................
Блаженніший Митрополит Володимир: Страсті Христові та Його Славне Воскресіння нерозривно пов’язані одне з одним. „Я для того народився і для того прийшов у світ”– каже Господь Пілату під час своїх вільних страждань (Ін. 18, 37). А ще раніше, коли учні сповідали Іісуса Христом і Сином Божим, Господь казав, що “Синові Чоловічеському належить багато постраждати, бути зневаженим старійшинами, первосвящениками і книжниками, і бути вбитим, і на третій день воскреснути” (Лк. 9, 22). Хресні Страждання Христа – це ціна за повернення людини до раю. Кров Христова, яку він пролив на хресті – є викупом за наші гріхи. Хрест Христовий для нас, християн, після Воскресіння Христового не є вже знаряддям ганебної страти, а є символом перемоги Христа над смертю. Та й Апостол, що проповідував Христа Воскреслого, казав, що бажає хвалитися „тільки хрестом Господа нашого Іісуса Христа, Котрим для мене світ розп’ятий і я для світу” (Гал. 6, 14). Коли ми вклоняємося Хресту, то згадуємо про Воскресіння і співаємо „Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і Святе Воскресіння Твоє славимо”, а коли святкуємо Воскресіння Христове, також не забуваємо про Голгофську жертву: „Христос воскрес з мертвих, смертію смерть подолав...”.

........................................................................................................

• Чи дійсно під час Світлого Тижня можна причащатися без сповіді?
.......................................................................................................
Блаженніший Митрополит Володимир: Світлий Тиждень є часом загальної церковної радості і святкування. З апостольських часів ми святкуємо Пасху цілий тиждень, як один день. Згідно правила 6 Вселенського собору віруючі весь тиждень повинні постійно відвідувати церкви та славити Воскреслого Бога „у псалмах і піснеспівах духовних, радіти і святкувати, слухати Святе Письмо та насолоджуватися Святих Христових Тайн”. Особлива милість Господня відкрита для нас у ці дні, про що нам нагадують царські врата в храмі, які залишаються відкритими протягом всього Світлого Тижня. І якщо ми постували заради Христа та плакали за своїми гріхами, разом з усією Церквою, то й святкуємо і радіємо разом з Нею. Що стосується причастя без сповіді, то така традиція подекуди дійсно існує. Але це стосується тих, хто постував протягом Великого посту, хто посповідався під час Страсного Тижня, хто святкує Пасху благочестиво, як сказано в церковному каноні, і отримав благословення від свого духівника на причастя.

........................................................................................................

• Навіщо священики під час пасхального богослужіння декілька разів переодягають ризи?
.......................................................................................................
Блаженніший Митрополит Володимир: Зміна священицьких риз під час канону пасхальної утрені символізує неодноразові явлення Воскреслого Спасителя Своїм учням. У Своїй Божественній славі він змінився настільки, що ані Марія Магдалина, яка першою побачила Христа після Воскресіння, ані Лука і Клеопа, на шляху до Емаусу, спочатку не впізнавали Іісуса. Також зміна риз підкреслює велич свята та додає йому урочистості. До того ж кожен колір церковних риз означає той чи інший типи святості, і можна сказати, що зміна риз символізує те, що вся Церква і земна, і небесна разом святкує своє головне свято – Світле Христове Воскресіння – Пасху Господню.

........................................................................................................

• Звідки з’явилася традиція дарувати один одному кольорові яйця та писанки? Що це означає?
.......................................................................................................
Блаженніший Митрополит Володимир: Ця традиція сягає апостольських часів. Передання доносить до нас історію, коли в руках святої Марії Магдалини почервоніло яйце, як доказ імператору-язичнику істинності проповіді про Христа Воскреслого. Пасхальне яйце є символом Воскресіння та вічного життя. Наш боголюбивий народ привніс і в цей благочестивий всехристиянський звичай свій неабиякий вклад, збагативши спадщину православної традиції. Із простої приналежності пасхального столу в Україні пасхальне яйце стало витвором мистецтва, стало нашою писанкою. Українська писанка це окрема сторінка культури нашого народу. З нею пов’язано багато аспектів побуту та вікових традицій. Виготовляючи цей символ Життя та Пасхальної радості, руки умільців вкладали і вкладають в це мистецтво всю свою душу, все своє вміння, доводячи до довершеності та досконалості різномаїття ліній та орнаментів, передаючи фарбами колоритність життя. Ми з захопленням сьогодні дивимося на ці маленькі шедеври та любуємося створеною талановитими людськими руками красою, яку в такій спосіб наш народ підносить в подячний дар Богові.

........................................................................................................

• Як довго треба вітати один одного пасхальним вітанням?
.......................................................................................................
Блаженніший Митрополит Володимир: Згідно церковного уставу ми святкуємо Пасху протягом 40 діб до свята Вознесіння. Саме стільки діб Господь перебував серед учнів після Свого Воскресіння, з’являвся їм та повчав їх. На згадку про це ми протягом цього часу і вітаємо один одного пасхальним вітанням: Христос воскрес! І чуємо у відповідь: Воістину воскрес! Звістка про Воскресіння Христа є основою нашої віри та апостольської проповіді. Пасха є головним святом церковного року. У зв’язку з Пасхою змінюється увесь устав богослужінь, відміняються земні поклони, змінюється порядок домашніх молитов, особливим чином звершується і погребіння. Тож, як співається у пасхальному каноні: Радістю один одного обіймемо і тако возопієм: „Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і сущим у гробах життя дарував”. І будемо свідчити один одному і оточуючому світові про нашу віру і надію, вітаючи один одного пасхальним вітанням на протязі 40 днів.

За матеріалами прес-служби УПЦ