Хоча росіян досі дехто страшить Львовом,
але як показує практика безпідставно, на вашу російську мову
ніхто й не зверне увагу, хіба що будете кричати в центрі міста
“Смерть бандерівцям!”, та й то можуть подумати, що Ви зійшли з
розуму.
Транспорт. У місті є трамваї, тролейбуси,
автобуси, маршрутні таксі (маршрутки). Загальний проїзд у
трамваях і тролейбусах коштує 50 копійок, 30 копійок для
студентів (правда тільки для львівських студентів, якими Ви
можете прикинутися, тому що студентські квитки майже ніколи не
просять показувати, хіба що контролери). Контролери
зустрічаються у робочий час, але досить рідко, в основному
вони пасуться не доїжджаючи декілька зупинок до вокзалу чи
автовокзалу. Проїзд у автобусі – 80 коп., маршрутці 1 грн.
(причому стільки коштує проїзд у всіх маршрутках і автобусах в
межах міста та околицях Львова: Винники, Брюховичі, Дубляни,
Зимна Вода). Маршрутками Ви можете проїхати в будь-яку частину
міста (також на трасу).
До речі, трамвайна колія у
Львові - вузькоколійна, як і в Європі. Львівські трамваї є
однією з візиток Львова, про них складено багато пісень,
легенд, в них можна почути останні плітки. А на початку вулиці
Руської погляньте, як дві трамвайні колії сходяться в одну, це
чи не єдине таке місце в Європі.
Якщо Ви потрапили у
Львів на залізничний вокзал, а Вам треба:
- у центр:
трамвай 1;
- виїзд на Київ (М06): трамвай 6 (але треба
трохи пройти пішки); маршруткою 66, до кінцевої зупинки
(“Галицьке перехрестя” (“ГП”)). Там потрібно пройти по дорозі
не більш 100 метрів і зайняти позицію. Трафік середній,
найголовніше - узяти першу машину до об’їзної (6 км), або до
розгалуження Львів - Луцьк – Київ (9 км). Позицію варто
займати відразу після підйому на гірку.
- виїзд на
Ужгород (М06): від залізничного вокзалу в сторону автовокзалу
(Ужгорода) - на маршрутці 18. Відразу після повороту на нього,
можна зайняти позицію, а можна пройти сотню метрів в сторону
моста (об’їзної).
- виїзд на Тернопіль (М12):
маршруткою 68 доїхати до Винників, пройти під мостом по трасі,
пройти поворот, і відразу можна голосувати.
- на
Мостиську, в Польщу (М11): можна електричками з приміського
вокзалу, а можна маршруткою 5 чи 84а за 1 грн. (з вул.
Городоцької, це 350 метрів від з/ч вокзалу, 30 м від
приміського вокзалу), нею доїхати до об’їзної, а там пройти
десь півтора кілометра селом Холодновідка до поста
ДАІ.
- на Краківець, в Польщу (М10): маршруткою 17а та
47а, обидві їдуть від приміського вокзалу убік Рясне-2 (до
кінцевої), а там можна застопити машину, або пройти 2 км до
об’їзної.
- виїзд на Рава-Руську, в Польщу (М09):
аналогічно, як на виїзд на Київ (“ГП”), тільки Вам треба
пройти по мосту і голосувати за ним у напрямку
Жовкви.
Якщо Ви потрапили в центр Львова (пам'ятник
Шевченку), а Вам треба:
- на залізничний вокзал:
трамваї 1, 6, 9, 9а (стережіться контролерів).
- виїзд на
Київ (М06): маршрутки 8а, 14, 37, 39, 45.
- виїзд на
Ужгород (М06): маршрутки 7, 71 (з Галицької площі), 37 або
будь-який транспорт, що йде на автовокзал.
- виїзд на
Тернопіль (М12): маршрутки 36 (потім треба трошки пройтися) чи
36а.
- на Мостиську, в Польщу (М11): маршрутками 5,
38.
- на Краківець, в Польщу (М10): маршрутки 20, 65.
-
виїзд у Рава-Руську, в Польщу (М09): аналогічно, як виїзд на
Київ.
Якщо сталося так, що Вам треба перетнути місто
транзитом, то при в'їзді з Київської траси сідаєте на
маршрутку 37, їдете нею через ціле місто до автовокзалу.
Звідтіля можна рухатися вбік Ужгороду.
Якщо Вам
потрібно потрапити на Тернопільську трасу з в'їзду з Києва
(“ГП”), сідаєте на маршрутку 36а до кінцевої і навпаки. До
речі, вона їде через центр.
У Львові є 3 залізничні
вокзали: головний, приміський, “Підзамче” і автовокзал. На
“Підзамче” зупиняються тільки електрички, які їдуть в сторону
Рівного, Червонограда і Тернополя, на ньому можна сісти на
електрички без квитка, бо нема турнікетів. Добираєтеся до
“Підзамче” трамваями 5, 6.
Головний залізничний вокзал
знаходиться від центру в 20 хвилинах ходьби і є архітектурною
пам’яткою. Зараз він відреставрований і святкує своє сторіччя.
Побудували його в 1904 році австрійці, тоді на нього
приїжджало тільки 2 потяги на добу. Проїхати до нього можна на
трамваями 1, 6, 9, 9а. На вокзалі є платний зал очікування
(вартість – 3 гривні). Якщо у Вас є квиток на поїзд або
Дорожня грамота і довгий язик, то можна безкоштовно. Міліція
не особливо чіпляється, просять тільки показати документи і
підтвердити відсутність заборонених предметів.
Новий
приміський вокзал (збуд. в 2000 р.) розташований за 300 метрів
від головного, на який можна потрапити так само, як і на
головний, але з особливістю: виходити треба на зупинку раніше.
Розклад відразу біля кас, є зал очікування. Проїхати зайцем з
нього важко, бо є турнікети. Можете спробувати перед самим
відправленням електрички прорватися кажучи, що купите квиток у
елекричці, бо в касі не встигаєте.
Львів – одне з
найстаріших та найгарніших міст України, а то й СНД. Його
центр та Личаківський цвинтар занесені в список UNESCO.
Сучасний центр міста простягається від пам’ятника Міцкевичу,
проходить через пам'ятник Шевченкові і йде аж до оперного
театру (тобто весь проспект Свободи). Друга по значенню вулиця
- проспект Шевченка. Старий центр Львова - площа
Ринок.
У Львові є декілька тисяч архітектурних
пам'яток, про нього написано багато книг, пісень, легенд і
путівників, які Ви зможете купити і почитати. Зупинюся на
найосновніших пам’ятках. Обов'язково подивіться: площу Ринок з
міською ратушею (ХV-ХІХ ст.), до речі, можете піднятися на
ратушу (за 2 грн.); Домініканський собор (ХVІІІ); Вірменську
церкву (ХІ ст.); Католицьку катедру (1360−1481); Успенську
церкву (1572); Оперний театр (1901); сходіть на Личаківський
цвинтар (музей-заповідник); Високий замок (XIII ст.); церкву
Святого Юра.
Музеї: Історичний музей (пл. Ринок, 6);
Національний музей (пр. Свободи, 20); Етнографічний музей (пр.
Свободи, 15); музей – аптека (пл. Ринок); музей Іоана Пінзеля
(пл. Митна, 2); Шевченківський гай (народної архітектури та
побуту, вул. Чернеча гора, 1); Картинна галерея (вул.
В.Стефаника, 3); “Арсенал” (музей зброї, вул. Підвальна, 5).
Вартість квитків в основному в музеях 1 грн. для дорослих і 50
коп. для дітей та студентів. Можете видавати себе за
студентів, навіть не будучи ними, як правило, студентвські не
просять показувати.
Театри у Львові також Вам
сподобаються: Оперний театр (дуже гарний всередині і зовні,
знаходиться на пр. Свободи, 28); театр ім. Марії Заньковецької
(біля оперного, вул. Лесі Українки, 1); молодіжний театр ім.
Леся Курбаса (вул. Курбаса, 3); духовний театр “Воскресіння”
(вул. Генерала Григоренка, 5); філармонія (вул. Чайковського,
7). Ціни на квитки доступні всім, навіть
студентам.
Якщо хочете купити львівські сувеніри,
сходіть на Вернісаж (“П'ятачок”). Це - львівський аналог
Андріївського Узвозу в Києві - знаходиться на площі Низький
Ринок, де перехрещуються вулиці Лесі Українки та Театральна,
навпроти театру Марії Заньковецької.
Якщо будете у
Львові в ці дні можете вважати, що Вам повезло:
- День
міста: багато концертів, конкурсів, перегони на “горбатих”
запорожцях, багато пива, конкурси “Ковальського мистецтва”.
Офіційно святкується 6 травня, на день Юрія, покровителя
Львова. Проте, якщо це будень, то святкування переноситься на
наступні вихідні.
- Різдвяні свята: багато вертепів,
колядників, піднесений святковий настрій.
- День
незалежності (24 серпня): концерти сучасної та народної
музики, конкурси, забави, багато людей в українському
національному одязі.
- Фестиваль пива “Гальба”. Бути у
Львові і не пити пиво - ганьба, адже Львів давно славиться на
весь світ своїм пивом (пивний завод “Львівська броварня”
заснований у 1715 році). Зараз він випускає багато сортів
пива, серед пивоманів найулюбленішим є “1715”, добрі також
“Львівське преміум”, ”Портер”. Пошукайте, по місту ще де-не-де
збереглися пивні бари, в яких продають пиво на розлив з
таранею. Приїжджайте до Львова на “Гальбу”, яку святкують в
останні вихідні травня, пиво ллється річкою. Крім того, зараз
модно пити пиво нової пивоварні “Перша приватна броварня”,
спробуйте сподабається!
- Львівські бали. Детальніше
дивіться на сайті: www.ball.com.ua
Львів зорієнтований
на туристів, тому дуже багато кафе, барів, ресторанів, правда
в більшості з них ціни дещо вищі, ніж по Україні. Рівень
сервісу також залежить від цін. Комплексний обід винесе з
вашої кишені близько 5-8 гривень. Майже всі забігайлівки в
місті функціонують з 9 ранку і до 11 вечора. Найцікавішими з
них (на мій погляд) є:
- Елітна кав'ярня “Під синьою
пляшкою”, так називалася перша кав'ярня в Європі, яку відкрив
у Відні уродженець Львівщини Юрій Кульчицький. Інтер'єр
зроблений у стилі ХІХ ст. часів імператора Франца Йосипа,
якого у Львові люблять і шанують. Ціни і сервіс - добрі.
Чудова музика, інтер'єр і смачні страви, які Ви ще ніколи не
пробували принесуть Вам масу задоволення. Знаходиться на вул.
Руська, 4 (захована в глибині подвір'я).
- Якщо Ви
ласун чи ласунка і любите торти, особливо дешеві і смачні, те
Вас чекає кондитерська “Еколан”, яка знаходиться на вул.
Джохара Дудаєва (це не опечатка!!!), 14 (бічна проспекту
Шевченка). За 150 грамів будь-якого торту і каву (чай) Ви
дасте всього 2-3 гривні. Крім того, поруч у наступному будинку
знаходиться найкращий Internet-клуб Львова (1 год. – 4 гривні
(вночі 1 год. – 2 гривні)).
- Смачно і недорого готують
у “Молочному барі” на вул. Коперніка (біля палацу
Потоцьких).
Львів також славиться на весь світ своїми
кав'ярнями, їх дуже багато. Є чудовий вибір для справжніх
кавоманів, більшість з них дорогі. Відвідайте шикарну кав'ярню
в Італійському подвір'ї, яка знаходиться в кам'яниці Корнякта
(пл. Ринок, 6). Чудову каву готують на пл. Катедральній в
кав’ярній “Світ кави”.
Симпатична кав'ярня в
культурно-мистецькому центрі “Дзига” (вул. Вірменська,
35).
Недавно в центрі міста, на вул. Дорошенка, 6,
відкрилося “Відкрите кафе” в ньому Ви зможете прийти і
почитати книги, попити кави, поспілкуватися з друзями. За
короткий час воно набуло популярності, особливо серед
львівських росіян. Тут зараз збирається багато прогресивної
молоді. Спробуйте з ними подружитися і вписатися в когось з
них. Працює 9:00−23:00.
Шанувальникам творчості “The
Beatles” варто відвідати бар “Yellow Submarine”. Знаходиться
на пл. Івана Підкови, через дорогу від пам'ятника
Шевченкові.
Розкажу декілька секретів, де можна поїсти
смачно і дешево. Перший секрет - комплексний обід у їдальні
Автодорожнього технікуму (вул. Личаківська, 1) лише за 2,70
грн.
Другий комплексний обід коштує 3 грн., але він
смачніший і поживніший. Отож виходите на перехресті вулиць
Сахарова, Коперніка, Вітовського. Шукаєте вул. Гвардійську,
яка піднімається вгору, проходите 20−30 метрів і звертаєте на
вул. Братів Тимошенків, вона коротка і йдете до її кінця,
проходите через браму і бачите зліва під горою самотньо
стоячий будинок. Це - їдальня для працівників трамвайного
Депо. Обходите будинок зверху і спускаєтесь у напівпідвальне
приміщення, там їдальня, може колись зустрінете там і мене.
Смачного!
Добре готують в кафе кулінарного училища, що
знаходиться на пл. Петрушевича в палаці учнівської молоді.
Заходити з головного входу.
Дешево можна поїсти в
“Кормушці”, це студентська їдальня Львівської політехніки.
Обід на другому поверсі, а дешеві і смачні булочки на першому.
Як добратися дивіться нище.
Ринки: “Привокзальний”: там
найдешевші продукти, знаходиться біля приміського вокзалу;
найдешевші речі й деякі продукти – “Краківський”. Найбільший
ринок - “Південний”. Взагалі, у Львові прийнято торгуватися,
тому торгуючись можете збити ціну на 10−20% від
початкової.
З головної пошти можете подзвонити додому
(вул. Словацького, 1). Інтернет - клубів теж дуже багато
(особливо в центрі), ціни в них майже однакові, з кожним днем
їхня кількість зростає. Телефони довідкових служб: міська –
09; “Наше місто” –089; головного залізничного вокзалу – 005
або 226−20−68, приміского залізничного вокзалу –
226−10−06.
У Львові є генеральні консульства Росії та
Польщі. Консульство Польщі знаходиться за адресою вул. Франка,
110, тел. 297−08−61, 297−08−62. Польську візу у Львові бажано
не брати в зв'язку з величезною чергою, краще візьміть у
Луцьку чи Києві. Консульство Росії знаходиться: вул. Костя
Левицького, 95, тел. 75−24−63, 75−05−77. Його властивості не
вивчені.
Російський Культурний центр (РКЦ) розташований
на вул. Короленка, 12. Там тусується багато молоді, багато
гуртків, концертів, виставок, займаються толкієністи, можливо
хтось з них Вас впише. Поруч знаходиться православна церква
московського патріархату, зверніться за впискою й
туди.
Хіпова тусовка збирається в центрі на проспекті
Свободи, біля пам'ятнику Т.Г.Шевченка, який називається
“Жаба”, за зеленуватий колір пам’ятника. Час, коли можна там
когось застати: від обіду до вечора. Також можна піти на
перерву між парами в Університеті імені Франка, навпроти
головного корпуса біля пам'ятника Івану Франку, тусується
хіпова молодь.
Толкієністи збираються біля
Політехнічного університету. Потрапити в Політех можна в такий
спосіб, сідаєте в центрі на трамвай 2 (на вокзалі 1) і їдете
до однойменної зупинки. Вийшовши з трамвая, ви побачите перед
собою головний корпус Політеху. Йдете до нього і питаєте в
студентів де “Кормушка” (харчовий блок Політеху). Толкієністи
та інше прогресивне людство збираються тут під час великої
перерви - від 13:45 до 14:15, а іноді і довше, але не пізніше
16:00. Їх Ви впізнаєте за довгим волоссям, іноді за
кольчугами.
Якщо маєте бажання потанцювати, послухати
живий рок, тоді Вас чекає клуб-кафе “Лялька” (пл. Данила
Галицького, 1), який є центром спілкування неформального
рухові Львова; також відвідайте дискотеку в клубі “Пікасо”.
Джаз – кафе знаходиться на перетині вулиць Театральної та Лесі
Українки поруч з “Вернісажом”. Модні попсові дискотеки Вам
покажуть підлітки.
Якщо їдете в гори, хочете взяти на
прокат або купити спорядження, то Вам треба в “Команчеро”, яке
знаходиться на вул. Листопадна, 16 (усі маршрутки в сторону
Нового Львова). Найвідоміший турклуб: Туристично – Краєзнавчий
центр “Княжий” розташований на вул. Володимира Великого, 125а,
тел.8−0322−63−12−14, керівник Хархаліс Ярослав. Займається
організацією походів в Карпати, Крим, по Зах. Україні та
Кавказ, а також збирає інформацію, якою поділиться з
Вами.
В центрі є такі два найпопулярніші магазини
туристичного спорядження. Один з них “Спорттовари” знаходиться
на вул. Коперніка, 2 (на перехресті з проспектом Свободи).
Інший магазин знаходиться на вул. Галицькій, 5 (навпроти
Католицької катедри).
Гопи в місті є, так само, як і
бомжі, цигани (дуже чіпляються) і бандити.
Є місця для
ночівлі на відкритому повітрі.
Найкраще пройти або
проїхати трамваєм 2 в парк-заповідник “Кайзервальд” названий
так вчесть приїзду до Львова австрійського цісаря Франца
Йосипа. До складу Кайзервальду входить заповідник
музей-заповідник “Шевченківський гай”, а все решта парк в
якому в хорошу погоду десь біля невеличкого озерця можна
тихенько розбити намет. Його перевагою є те, що він
знаходиться недалеко від центру, та відсутність мєнтів і
гопів. Можете розвести вогнище.
Спробуйте також розбити
намет в лісовій зоні Стрийського парку, це бажано робити
ввечері, вогнище я б не радив робити.
Ідеальний варіант
буде, якщо поїдете маршрутками 36, 36а в сторону Винників на
Чортові Скелі. Але бажано знати де це, тому їдьте коли ще день
на вулиці.
Ще один варіант (особливо для тих, хто їде в
сторону Ужгорода і Стрия). Ідете до автовокзалу, а тоді йдете
в сторону об’їздної, не дохотите до неї десь 50 метрів,
ліворуч побачите металевий паркан іподрому, тихенько
перелазите через нього (а якщо пройтете до кінця то просто
обійдете), тоді шукайте зручне місце в лісочку, ніхто Вас не
чіпатиме. Можете сміло розкладати вогнище.
В центрі
міста вул. Городоцька, 15 є дешевий готель “Київ”, вартість з
людини на добу 16 грн. в 3-х та 4-х місних номерах (тел.
8−0322−72−85−71). Можна скористатися гуртожитком N11 у
Політеху вул. Лукаша, 5 (комп'ютерний гуртожиток), що працює
як готель. Вартість з людини - 25 грн./доба в 2-х і 3-х місних
номерах (квітень 2004). При умінні можна спробувати вписатися
до когось зі студентів, якщо є місце.
Часто задають
питання, де люди купаються, адже у Львові нема ріки і всі
ходять чисті. Так як купатися нема де, всі їздять на озера і
ставки, яких багато навколо Львова. Найпопулярнішими є озеро
Наварія, кар’єр в Брюховичах, село Задорожнє (і озеро),
Винниківське озеро.
За довідками, порадами і
зауваженнями звертайтеся до мене Ігор Губіліт (тел.
8−050−944−35−50), hubilit@mаil.ru.
КРАЄВИДИ
ЛЬВІВСЬКОГО РЕГІОНУ
Загальні відомості та можливі
маршрути
Львівська область має найбільше збережених
пам’яток культури та історії в Україні. Їхнє детальне описання
зайняло б не одну книгу, тому тут наведено деяку частину
найцікавіших з них. Біля кожного міста зірочками позначена
їхня цінність для мандрівника, де (*****) – найвища цінність,
(*) – варто уваги, якщо є час. Цей погляд є суб’єктивним
поглядом автора, Ви можете мати свої думки з цього
приводу.
Враховуючи, що Львівська область має невеликі
розміри, то Ви також можете робити кільцеві туристичні
експедиції по згаданих місцях. Наведу кілька цікавих
маршрутів:
1. Золота Підкова: Львів - Старе Село -
Бібрка - Свірж - Перемишляни - Унів (Міжгір’я) - Золочів -
Поморяни - Золочів - Пліснеськ (Підгірці) - Олеськ - Буськ -
Львів.
2. По Жовківщині: Львів - Куликів (костел) -
Жовква - Крехів - Страдч (печерний монастир ХІ-ХІІ
ст.).
3. До наскельних фортець: Львів - Дрогобич -
Трускавець - Дрогобич - Нагуєвичі - Урич (Тустань) - Нижнє
Синевидне - Скелі Довбуша - Болехів - Моршин - Стрий (костел
ХІV ст.) - Львів.
4. По Дністрі: можна дістатися від
джерела аж до лиману (пішки, на байдарках і моторних човнах).
Це сотні пам’яток, починаючи від печер з поганських часів і
закінчуючи найновішими системами – замками бастіонного
типу.
Для підготовки матеріалу використовувалися дві
чудові книги:
1. Орест Мацюк “Замки і фортеці Західної
України. Мандрівки історичні.” – Львів: Видавництво “Центр
Європи”, 1997.−160с.: іл. В ній описано ще сотні цікавих
місць, якщо будете в Львові спробуйте попитати по книгарнях
особливо на проспекті Шевченка.
2. Юрій Сітницький
“Мандрівки по Карпатах. Популярні туристичні маршрути по
Українських Карпатах (путівник)” – Львів: Видавництво
“Бібльос-Брук”, 1993.−96с. Дуже дешева (біля гривні) і корисна
книга малого формату. Має додатково карту.
БЕЛЗ
(1030, 2.5 т.м.) (*)
Місто в Сокальському районі, за 6
км до польського кордону, добратися можна з Червонограду 11
км. Одне з найдавніших міст України, історична столиця
однойменного князівства. Збереглися залишки оборонних валів
князівських часів, П’ятницька церква (XVII ст.),
Домініканський монастир XVII-XVIII ст. (у його склад входять
Миколаївський костел і келії), вежа (1606).
ВЕЛИКИЙ ЛЮБІНЬ (поч. ХІІІ ст., 5.3 т.м.)
(**)
Селище в Городоцькому районі, знаходиться в 40 км
від Львова. Відомий бальнекардіологічний курорт, цілющі
сірководневі джерела якого описані ще в 1578 р. В межах
урочища “Гурівщина” було поганське кладовище (жертовне місце).
Добре збереглися вали старого замку XV-XVI ст., де тепер рибні
стави. Замок ХVII ст. перебудований на палац, тепер тут
школа-інтернат.
БРОДИ (1096, 24.8 т.м.)
(***)
Має об'їзну, що обходить місто з
південного-сходу. На виїзді убік Львова закинута будівля ДАІ,
уночі не освітлюється. Від нього двадцять хвилин ходи до з/ч
вокзалу. На приміських потягах можна досягти обох сусідніх
обласних центрів - Львова і Рівного. Вокзал на ніч не
закривається, є середніх розмірів зал очікування, на
привокзальній площі - цілодобові кіоски і кафе.
Огляд
міста бажано починати з історико-краєзнавчого музею, одного з
кращих в Львівській області. Потім можна оглянути земляний вал
ХVІІ ст., який оточував місто-фортецю, що була збудована в
1630−1635 рр. за зразками нового голландського
фортифікаційного мистецтва. На вул. Шкільній подивіться рештки
замку з палацом ХVI-XVIII ст. і каземати 1630−1635 рр. Є тут
ще оборонна церква пресвятої Богородиці з 1600р.; Троїцька
церква і дзвіниця 1726 р.; церква св. Юрія ХVI-XVIII cт.;
оборонна синагога 1742 р.; оборонний костел
1662р.
БУСЬК (1097, 8.6 т.м.) (****)
Місто
на ріці Західний Буг. Лежить на трасі М17, що обходить його по
об'їзний з північно-заходу. У 5 км на південь від міста - з/ч
станція Красне (вузлова залізнична станція, яка з’єднує три
напрямки пасажирських та приміських електропоїздів зі Львова,
Рівного та Тернополя).
У Буську є давньослов’янське
городище. Пізніше він був містом – фортецею з могутніми
укріпленнями, оборонним замком. Зберігся цілий ряд цікавих
пам’яток архітектури із зразками живопису ХVII-XVIII ст.:
Онуфріївська церква (1680, 1758), церква св. Параскеви (1708),
костел (1795), парк (XVIII ст.) та інші. У 1540-х роках тут
була заснована паперова фабрика, тісні зв’язки з якою
підтримував Іван Федоров (Федорович). У місті - перший
встановлений в Україні (1992) монумент на честь проголошення
Незалежності України 24 серпня 1991 року. Діє
пивзавод.
ДРОГОБИЧ (ХІ ст., 80.4 т.м.)
(****)
Вже за Київської Русі Дрогобич був міцною
фортецею і мав назву Бич. Дрогобич має цілий ряд пам’яток
оборонного будівництва. У XIV ст. був одним з найбільших
центрів солеваріння на Прикарпатті, а ХІХ-ХХ ст. великим
нафтодобувним і нафтопереробним у Європі.
Історики
стверджують, що теперішній Вознесенський костел (початок ХV
ст. з дзвіницею 1551 р.) - збудований на місці давньоруського
замку, укріпленого валами, ровами, дерев’яними стінами, з яких
одна ще в середині XVІ ст. була цегляною. Навіть в часи
пізнього середньовіччя Дрогобич був сильно укріпленою
фортецею. Була тут і стара оборонна ратуша XVI-XIX ст. – на
місці теперішньої, де містилась також міська скарбниця і
арсенал. На увагу заслуговує і колишній оборонний монастир
Кармелітів (костел переобладнано на греко-католицьку церкву
св. Трійці). Слід ще оглянути дві цікаві пам’ятки дерев’яної
архітектури – церкву Чесного Хреста поч. XVI ст. (вул.
Зварицька, 1) і церкву Юрія кінця XV – поч. XVI ст. Варто б
побачити житниці 1778 р. (вул. Грушевського, 16), збудовані як
склад для зберігання зерна і Соляну жупу, що діє безперервно
тут протягом багатьох століть; костел Св. Варфоломія
(1392−1541); Краєзнавчий музей (Гоголя, 42).
ЖОВКВА
(1368, 13.7 т.м.) (*****)
У князівський час на місці
Жовкви існувало село Винники. У 1588 р. воно стало власністю
белзьского воєводи С.Жолкевского, у 1603 р. магнат одержав
королівський привілей називати село містечком Жовквою.
Жовква лежить за 27 км від Львова, а за кількістю
архітектурних пам’яток незначно поступається Львову. В Жовкві
слід оглянути місто-фортецю, де збереглася “Звіринецька
брама”. Вартий уваги замок 1594 р. у стилі ренесансу. У 1676
він був частково перебудований під резиденцію короля Яна
Собезького. Огляньте домініканський монастир–фортецю з келіями
1633 р. і стінами 1655р.; костел Лаврентія 1604−1618 рр. з
дзвіницею, яка входила до системи оборонних стін міста.
Завдяки цій дзвіниці місто має свою “Пізанську вежу”, яку з
цікавістю оглядають туристи. Наприкінці XVII ст. в Жовкві
успішно працював малярський центр, що поєднував близько 30
майстрів. Заслуговує на увагу також Троїцька церква
Василіанського монастиря 1612 р. з дзвіницею, яка до
перебудови також була оборонною. І нарешті пам’ятка оборонного
будівництва – синагога 1692 р., що належить до рідкісних
творів архітектури в стилі ренесансу Львівської мистецької
школи. Шкода, що після реставрації 1938 р. вона втратила свій
оборонний характер.
Якщо маєте час, то можете через
залізничний вокзал піднятися на гору Гарай з її модриновою
алеєю, де колись був мисливський королівський оборонний
замочок. Звідси відкривається чудова панорама на Жовкву та її
околиці. Крім того в місті є дуже багато житлових будинків
XVII-XVIII ст.
ЗОЛОЧІВ
(1442, 24.4 т.м.) (****)
В 1523 р. Золочів одержав
Магдебурзьке право. Перлиною міста є Золочівський замок XVI
ст., який знаходиться за кілометр від траси, в центрі міста.
Замок, збудований на зразок цитаделі бастіонного типу,
зберігся до сьогодні майже повністю, має вигляд чотирикутника,
оточений високими валами. Спочатку він був замком в якому жили
королі, а потім в ньому були казарми для австрійського
війська, згодом суд і в’язниця. На території замку є
китайський палац, один з не багатьох в Європі. Якщо цікавитеся
духами, то мандрівка до замку якраз для Вас, бо в замку живе
привид короля.
Влітку тут постійно проводяться розкопки
і якщо Ви забажаєте, то можете вписатися до студентів, пожити
в замку або в палатці біля нього, навіть випробувати себе в
ролі археологів. На вихідні завжди проводяться автобусні
екскурсії по замках Золотої Підкови.
В Золочеві варто
оглянути ще оборонний двір у місті (арсенал), який спеціалісти
датують XIV ст. Огляньте Вознесенський костел (1731−63),
Миколаївську церкву (XVI ст.), церкву Воскресіння
(1624−27).
Обов’язково спробуйте місцеве морозиво, воно
дешеве і смачне. В барі “Казанова” спробуйте фірмову страву
“Пиво з сиропом”.
КРЕХІВ (**)
Село
розташоване в 12 км від Жовкви.
В самому селі слід
оглянути дерев’яну церкву (1724 р.) з цікавим іконостасом,
поруч неї – дерев’яна дзвіниця, яка зберегла риси оборонної
архітектури, вони складають чудовий ансамбль галицької школи
народної архітектури.
Далі за 2 км на південний схід від
села – Василіанський монастир, заснований близько 1618 р. на
горі з печерою і перенесений пізніше на сьогоднішнє місце. В
ньому є Миколаївська церква (1721−1737 рр.) і келії (1755−1902
рр.), а також оборонна вежа-дзвіниця. Можете спробувати
вписатися тут.
МОРШИН (1482, 9.5 т.м.)
(**)
Розташоване за 8 км від Стрия, можна добратися
електричками, маршрутками
та автостопом. Відомий на весь
СНД бальнеотерапевтичний курорт. Багато джерел мінеральної
води (відома торгова марка “Моршинська”).
НАГУЄВИЧІ
(1240) (**)
Колись це село називалося Сальне, а потім
Башево, в ХІІІ ст. мало свою фортецю та василіанський
монастир, та всі знають його тепер, як рідне село Івана
Франка.
Знаходиться за 10 км від Дрогобича. Уже при
в’їзді в село слід пройтися “Стежкою Івана Франка”, тут
вирізьблено у дереві цілий ряд персонажів з творів Каменяра. В
селі є музей і садиба Франка. На великі свята сюди
з’їжджається багато гостей, керівництво
України.
НЕМИРІВ (1266, 2,2 т.м.) (*)
Селище
в Яворівському районі, курорт з початку ХІХ ст. Джерела
сірководневих мінеральних вод.
ОЛЕСЬКО (1366, 1.9
т.м.) (****)
Селище у 23 км від Буська й у 6 км від з/ч
станції Ожидів.
Серед болотистої рівнини з’являється
невеличкий самотній пагорб, на якому – висока кам’яна споруда.
Це Олеський замок – найстаріший на західноукраїнських землях,
його видно здалека. Початки замку сягають у ХІІІ ст. У 1629 р.
в цьому замку народився майбутній король Ян ІІІ Собезький,
переможець турків під Віднем.
Зараз тут
музей–заповідник Х-ХVIII ст. “Олеський замок” – відділ
Львівської картинної галереї, експозиція якого відтворює
атмосферу культурно-мистецького життя минулих століть.
Львівська картинна галерея має найбільші музейні фонди в
Україні (експонує по всіх замках і у Львові лише 3% своїх
фондів). У музеї зібрано твори живопису, скульптури,
ужиткового мистецтва, більшість експонатів виставлено вперше.
Також у замку є чудово оформлений ресторан, з прекрасним
сервісом.
В Олеську варто ще оглянути цікаві надгробки
на місцевому кладовищі, готичний костел 1481 р., біля якого
стоїть кругла дзвіниця у вигляді потужної оборонної вежі та
рештки оборонних валів, що колись оточували місто. Їх залишки
частково збереглися за кладовищем при дорозі до Підгірців.
Біля замку розташований монастир капуцинів. З замку і довкола
нього чудові краєвиди, що сприяє
фотографуванню.
ПІДГІРЦІ (1445) & ПЛІСНЕСЬК
(1188) (*****)
Підгірці село у Бродівському районі, в
16 км від з/ч станції Ожидів. Пліснеськ зараз належить
адміністративно до Підгірців. Цілий комплекс, куди входять
давньоруське городище Пліснеськ разом з монастирськими
будівлями, замок у Підгірцях з церквою, костелом, корчмою –
заїздом, парком і пивзаводом з XVIII ст. – певно, не мають
собі рівних в Україні.
Біля Пліснеська обов’язково
огляньте Підгірцівський пивзавод (середина ХVIII ст.).
Пройшовши ще кількасот метрів вгору і звернувши вліво
потрапляєте в літописне городище Пліснеськ (згадка 1188 р. та
1232 р. “Слово о полку Ігоровім”). Тут збереглися
фортифікаційні вали давньоруського міста, яке займало близько
160 гектарів (!) і було укріплене сімома рядами валів, і було
одним з найбільших тогочасних міст Європи. Прогулянка
городищем, де ще й сьогодні своїми величезними масштабами
вражають 700−800 - літні вали і глибокі рови, - викликає
піднесення. Ми відчуваємо, що ступаємо місцем, яке колись жило
гомінким життям феодального лицарського міста. В Пліснецьку
можна оглянути є Василіанський монастир (1180 р.), церква
якого з сонячним годинником побудована в 1706 році.
В
північній частині Пліснеська височить великий мурований
Підгорецький замок, припускають, що він побудований в
1635−1640 рр. З трьох боків весь палац замку оточений глибоким
ровом, з північного боку, зверненого до долини, він мав гарну
терасу з балюстрадою і скульптурами. Війська Богдана
Хмельницького трохи поруйнували замок. Згодом власник замку
Жевуцький зібрав велику колекцію цінних картин, книг, зброї,
меблів, у ньому відбувалися гучні забави, що тривали тижнями.
Були в замку кармазинова кімната, а також китайський, золотий,
дзеркальний, мозаїчний і зелений кабінети. Крім цього, в замку
був арсенал, величезна бібліотека та архів. Для численних
гостей та їхніх слуг у XVIIІ ст. біля замку збудували
корчму–заїзд, яка сьогодні повністю збереглася і є цікавою
пам’яткою архітектури того часу. Замок був перетворений на
музей в повному розумінні цього слова, і був одним з
найгарніших замків Європи. В замку навіть була алхімічна
лабораторія. Але з часом через борги власників його продають і
він починає занепадати. Великої шкоди йому завдала радянська
влада, яка влаштувала тут диспансер (!), крім того в той час
він пережив декілька пожеж. А в чудовому костелі святого
Йосипа (1752−63) головний лікар мав гараж (!). Зараз замок
реставрується Львівською картинною галереєю.
У
Підгірцях слід оглянути також цікаву пам’ятку дерев’яної
архітектури – церкву XVIII ст. та замковий парк з
велетенськими старезними липами.
ПОМОРЯНИ
(***)
Знаходиться в 27 км на південь від Золочева.
Славне в минулому місто зараз зовсім занепало. Поморянський
замок збудований на початку XVI ст. на місці дерев’яної
фортеці XV ст. Замок був оточений з трьох боків водою, тому
часто витримував затяжні облоги. Він був улюбленим місцем
перебування короля Яна Собеського. Зараз знаходиться в
запущеному стані, але дуже цікаво його оглядати, можна розбити
палатку на території замку або заночувати в самому
замку.
Крім того в Поморянах можна оглянути ратушу в
центрі міста та давній костел поруч з
замком.
САМБІР (1241, 40.4 т.м.)
(***)
Старовинний Самбір (давня назва “Погонич”)
багатий на пам’ятки оборонного будівництва. Тут збереглися
фрагменти земляного валу пізньосередньовічного міста –
фортеці; костел бернардинців з келіями 1751 р.; добре
збережені земляні бастіони і вали нового замку; церква Різдва
Богородиці 1728 р., яка мала оборонний мур; фарний костел
Іонна Хрестителя XVI-XVII ст. з бійницями; ратуша XVII-XIX cт.
Відвідайте Єзуїтську колегію (1756−59) та костел св.
Станіслава XVIII ст. (зал органної музики).
Звідси у
1604 р. виступав на Москву загін Лжедмитрія, що був одружений
на дочці симбірського старости Мнішека
Марині.
СВІРЖ (1427) (***)
Село в 40 км від
Львова, посередині між Бібркою і Перемишлянами.
Ще на
під’їзді до Свіржа добре видно Свіржський замок – пам’ятку
архітектури XVI-XVII ст., сучасного палацового типу
архітектури він набрав з середини XVII ст., а вперше він
згадується в 1530 р. Замок має чудове оборонне розташування,
оточений непрохідними болотами, ставками, в підніжжі мурів –
ровами і звідним мостом.
Цей замок не раз ставав
об’єктом кінозйомок і завдяки його чудовому розташуванню в
живописній місцевості, він буде прекрасним місцем відпочинку в
будь-яку пору року. Ви можете розкласти палатку біля водойми,
що оточує замок і милуватися красою довкілля.
На території
замкового парку зберігся костел заснований ще в XV ст. Сучасна
мурована будівля костелу в стилі ренесансу, яка поставлена на
місці дерев’яного, походить з 1541 року.
“CКЕЛІ
ДОВБУША” (ІХ-ХІІІ) (****)
Ботаніко-геоморфологічний
резерват “Скелі Довбуша” затверджений в 1981 р., як пам’ятник
природи республіканського значення. Його площа 100 га. Основна
група скель, висотою до 30 м. Півколом охоплює з півночі і
сходу внутрішню площу, з західної сторони обмежену ровом і,
очевидно, оборонним валом. В щілині між скелями є ковані
східці, якими можна вийти на верх скель, де гарні краєвиди,
зокрема, на захід, на хребет Парашки.
Крім основної
групи скель, якими оточена стародавня оселя, в навколишньому
лісі є чимало окремих скель-веж. Серед них слід відзначити на
заході найвищий “Тюльпан” (до 40 м висоти), на південний захід
від нього – “Ляльку”, а також на півночі, при дорозі, якою ми
прийшли, самітній “Вітряк”.
Скелі Довбуша – величезні
каміння посеред карпатського лісу, які чимось нагадують
“Красноярські стовпи”. Вони піднімаються над навколишнім
лісом, відкривається божественна панорама. Можете піднятися на
деякі скелі вже зробленими маршрутами, якщо хочете адреналіну,
то спробуйте знайти свій шлях на них, тільки, слід пам’ятати,
що багато людей поплатилося за це життям.
Добратися
сюди можна двома шляхами. Перший з села Бубнище (біля
Болехова, Долинський р-н, Ів.-Франківської обл.), звідти туди
йде добра ґрунтова дорога.
Другий шлях значно
цікавіший і по ньому можна добратися з траси М06 між Стриєм і
Сколем. Звертаємо біля Нижнього Синевидного в сторону села
Тишівниця. І через міст на річці Стрий входимо в село з цією ж
назвою. Далі йдемо долиною річки Тишівниця. Пройшовши 1 км,
минаємо справа дорогу до села Побук, і після наступних 4 км.
теж справа – дорогу до центральної частини села Труханів.
Переходимо через потік, який впадає зліва до Тишівниці, йдемо
ще майже 1 км правим боком річки на південний схід, і виходить
на хребет. На хребті повертаємо направо на південь (доріжка
веде вниз в село Бубнище) і, пройшовши приблизно 1 км,
опиняємось біля основної групи скель.
СКОЛЕ (1397,
6.7 т.м.) (**)
Гірське місто на трасі М06 Львів -
Ужгород. Огляньте дерев’яну церкву святої Параскеви з
дзвіницею (1760), палац барона Ґределя (ХІХ ст.), оточений
парком з екзотичних дерев в мікрорайоні Демня (прямо біля
траси). Історико-краєзнавчий музей “Бойківщина”. Зі Сколього
Ви можете піднятися на найвищу вершину Сколівських Бескидів –
г. Парашку (1270 м), чудовий настрій і можливість доброго
фотографування забезпечені.
Якщо їхати трасою М06 в
сторону Стрия, то десь за три кілометри за Сколем і за 5 км не
доїжджаючи до Верхнього Синевидного є відгалуження дороги в
бік села Кам’янка. Пройшовши або проїхавши 4 км від цього
місця не доїжджаючи до села Кам’янка Ви будете вражені
Кам’янецьким водоспадом. В теплий день Ви можете вдосталь
покупатися і позасмагати.
СЛАВСЬКО (XIV ст., 6
т.м.) (**)
Центр гірськолижного туризму України ,
Сколівських Бескидах. Має багато канатних доріг та лижних
прокатів, але доволі високі ціни, при низькому сервісі.
Добиратися зручно залізницею з Стрия та Ужгорода поїздами та
електричками. В селищі багато турбаз, готелів, барів і
ресторанів.
Знаходиться в 23 км від траси М06, автостоп
добрий. Взимку і влітку Ви можете піднятися крісельною дорогою
на гору Тростян (1235 м), який взимку перетворюється на
гірськолижну туристичну Мекку. Можна також туристичними
стежками піднятися на гору Високий Верх (1245 м), на гору
Ільза (1066 м), на гору Маківка (тут були важкі бої
Українських січових стрільців з царською російською армією,
зараз тут меморіальний комплекс).
СОКАЛЬ (1411,
22.9 т.м.) (*)
Миколаївська церква ХVI ст. (у будинку -
історико-краєзнавчий музей), костел Богородиці монастиря
Бернардинців (XVII ст.).
СТАРЕ СЕЛО (1454)
(***)
Розташоване в 22 км від Львова, в напрямі Бібрки.
З висоти пташиного польоту бачимо величаві руїни замку, який є
одним з найбільших в Україні, займає площу 2 гектари (не
враховуючи слідів величезних ровів і валів, які були навколо
оборонних мурів). Але від замку залишилися лише
напівзруйновані восьмиметрової висоти і двометрової товщини
оборонні мури.
Замок почали будувати в 1642 р., але у
1848 р. війська Б.Хмельницького знищили його дощенту, але він
потім він відбудувався так, що витримував облоги козаків і
турків. Уже двісті років замок стоїть без догляду, але його
стіни збереглися порівняно добре і мають форму неправильного
п’ятикутника (на сьогодні майже в жодному з українських замків
не збереглися оборонні стіни). В середині замку можна
розкласти палатку. Можете оглянути ще дерев’яну Іванівську
церкву (1742 р.).
ТРУСКАВЕЦЬ (1462, 34.6 т.м.)
(****)
Трускавець, з його численними лікувальними
мінеральними джерелами, старими дерев’яними віллами (ХІХ ст.),
яких ще трохи залишилося, - весь у зелені. Йдеться, в першу
чергу, про парки. Розташоване місто в мальовничій місцевості у
підніжжі Карпатського хребта, воно було оточене в минулому
фортифікаційними спорудами, від яких не залишилося й сліду. Це
знаменитий курорт, що прославився на весь світ своїми
мінеральними водами. Найвідоміша вода - “Нафтуся”. На базі
цілющих вод функціонує багато санаторіїв.
В Трускавці
на Липках є гора Баба, де було колись поганське капище,
захищене земляними валами, давньоруське городище, замок у
парку Дубина (між вул. Суховоля і джерелом Марія) та монастир
на початку вул. Франка.
УРИЧ “ТУСТАНЬ” (1340)
(****)
На думку провідних спеціалістів України,
наскельна фортеця Тустань є унікальною пам’яткою фортифікації,
яка більше ніде не зустрічається в слов’янському
світі.
Давньоруське місто Урич було наскельною
дерев’яною фортецею ІХ-ХІІІ ст., хоч вперше згадується в 1340
р. Висотна структура наскельної забудови, фортечні стіни
п’ятнадцятиметрової висоти, п’ять поверхів житла з ХІІІ ст.,
криниця видовбана в скелі і дві цистерни свідчать про високе
мистецтво оборонного будівництва.
Можна добратися туди
двома шляхами. Перший через Борислав і Східницю, а другий зі
Стрия по трасі М06, поворот в селі Дубина в сторону села
Корчин.
Тут надзвичайно красива і мальовнича місцевість,
місцеві жителі можуть розповісти багато
легенд.
УНІВ (МІЖГІР’Я) (***)
Село за 6 км
від Перемишлян. В ньому зберігся прекрасний широковідомий
архітектурний комплекс оборонного монастиря XV ст. Високий вал
і глибокий рів навколо монастиря існували до початку ХІХ ст.
На території розташовані Успенська церква, келії, оборонні
стіни з воротами і вежами, будинок митрополита. Зараз це
найвідоміший монастир української греко-католицької церкви
(Унівська лавра). При необхідності Вас нагодують, проведуть
екскурсію і зможете переночувати в кімнатах для
гостей.
ЧЕРВОНОГРАД (1692, 75,3 т.м.)
(*)
Шахтарське місто на річці Західний Буг, в який тут
впадають притоки Солокія і Рата, в ньому знаходиться
найбільший в Україні терикон. До 1951 року називався
Христинопіль, зараз в зв’язку з закриттям шахт перебуває в
важкому становищі, і характеризується підвищеною
криміногенністю та великою кількістю гопів.
В місті є
монастир бернардинців з костелом Святого Духа та келіями
XVII-XVIII ст., церква Святого Юрія (1771 р.).
(http://mainroad.org.ua/site.php/site/page840-ns0.html)
| Зміст розділу | || Обговорити на форумі|| | На головну |