Улюблені у Господі всечесні отці, дорогі брати і сестри!

Христос воскрес!

Вітаю вас такими знайомими, такими, здавалось би, простими словами… Та ці слова – не лише традиційне вітання зі святом Пасхи, не тільки коротка проповідь про Воскресення Господа і Спасителя нашого Іісуса Христа, ці слова – основа нашої віри, в них - вся суть Євангелія, в них - свідчення про найвищі духовні цінності Православ’я. Вперше це вітання почули від ангелів майже дві тисячі років тому жінки-мироносиці. Вони передали радісну звістку про Воскресення апостолам (Мф. 28, 5-7), які згодом були послані на проповідь Господом Іісусом і просвітили святим Євангелієм увесь всесвіт.

В цих словах - віра мучеників, що сміливо й радісно йшли на смерть, бо Христос воскрес; в них - стійкість і витривалість подвижників, преподобних мужів і жон, які силою благодаті Божої перемагали пристрасті і хтивість людської природи, уникали найхитріших пасток лукавого, бо Христос воскрес. В цих словах - цілюща сила, якою повертали до життя і здоров’я безнадійно хворих святі цілителі-безсребреники, бо Христос воскрес. Ті, що були покликані до високого подвигу юродства, терпіли спеку й холод, зносили глузування й побої, молячись за своїх кривдників, бо Христос воскрес. Преподобний отець Серафим Саровський отримав від Бога благодать повсякчас мати в серці пасхальну радість, щедро дарувати її людям, вітаючи кожного словами “Христос воскрес!”. Сотні тисяч новомучеників, не вагаючись, сміливо і терпеливо сприймали тортури і навіть смерть - з трепетною вірою, що, коли Христос воскрес, то і їх віра, і їх любов, і їх терпіння будуть недаремні.

І нині увесь православний світ величає Христа Життєдавця – Переможця смерті вічно живими і завжди новими словами: Христос воскрес! Кожен, хто хоча б раз у житті пережив особливу, ні з чим іншим незрівнянну, радість пасхальної ночі, розуміє, що Пасха – це не просто одне зі свят, а насправді “празників Празник і Торжество есть торжеств” (ірмос 8-ї пісні Пасхального канону). Чому в пасхальну ніч, яка світліша від сонячного дня, все створіння огортає предивна радість? Як зрозуміти те, що ми “смерті празнуем умерщвленіе, адово разрушеніе, іного житія вічного начало” (тропар 7-ої пісні пасхального канону)?

Своїм земним життям, стражданнями, хресною смертю, Воскресенням з мертвих Христос освятив все земне творіння, підняв його з глибини гріха і прилучив до вічного життя. Нове життя дарується всім, хто вірить у Христа. Кожен із нас отримав цей дар у день свого Хрещення в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа.

Отже, події Пасхальної ночі ми святкуємо не лише як те, що сталося, але й як і те, що продовжує відбуватися з нами: віримо, що Христос Своєю смертю змінив саму суть смерті, зробив її Пасхою - переходом, в Царство Боже, “смертію смерть поправ” (тропар Пасхи), перетворив найбільшу із трагедій людства в осяйну перемогу. Нам треба лише прийняти цей Божий дар, - і ніхто й ніколи не зможе відлучити нас від любові Христової, не зможе відняти у нас життя вічне, яке дарував Сам Христос.

Ми ж покликані бути для світу свідками Христа: нести впевненість віри туди, де віра згасає, світитися надією серед безнадійних, бути непереможною любов’ю на згарищі людських плотських і душевних ідеалів та прагнень…

Хай же Пасхальна радість переможно ввійде в кожне серце, хай огорне вона й усіх тих, хто не може бути нині у храмі: хворих, ув’язнених, подорожуючих.

За давньою традицією перед початком Великого Посту щиро прошу всіх простити мене, якщо я когось скривдив чи вчинив прикрість, або в якийсь інший спосіб образив. Хай Бог благословить всіх вас, возлюблені мої, на спасительні труди святої Чотиридеcятниці!

Хай ця радість завжди перебуває з усіма нами!

Воістину Христос воскрес!

Cмиренний Августин,
З ласки Божої
архієпископ Львівський і Галицький
Пасха Христова 2005 рік,
м. Львів