ѕ≥сл¤ розвалу рад¤нськоњ тотал≥тарноњ (тобто спр¤мованоњ на всеохоплюючий контроль житт¤ сусп≥льства) системи в ”крањн≥, ¤к гриби п≥сл¤ дощу, почали з'¤вл¤тис¤ ≥ м≥цн≥ти, заповнюючи ≥деолог≥чний вакуум, найр≥зноман≥тн≥ш≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ безапел¤ц≥йно претендують на владу над душами людей. як≥ ж причини штовхають сучасних украњнц≥в з глибоким ≥сторичним кор≥нн¤м традиц≥йного в≥роспов≥данн¤ поповнювати р¤ди чужинських тотал≥тарних орган≥зац≥й переважно рел≥г≥йного спр¤муванн¤?
ƒо XX ст. нав≥ть в дуже розвинутих економ≥чно крањнах, не кажучи вже про переважно с≥льськогосподарську ”крањну, кожна людина з дитинства належала до певноњ соц≥альноњ групи, мала конкретн≥ обов'¤зки, жила за прийн¤тою у цьому сусп≥льств≥ програмою житт¤. ƒотриманн¤ загальноприйн¤тих норм суворо контролювалос¤ ≥, при спроб≥ порушенн¤, винний в≥дчував на соб≥ величезний соц≥альний тиск оточуючих. “ак, наприклад, простий сел¤нин оц≥нював житт¤ через погл¤ди своЇњ родини, односельчан чи м≥сцевоњ рел≥г≥йноњ громади, роб≥тник змушений був зважати на норми житт¤ цеховик≥в ≥ т.≥н.
—ьогодн≥ ж, завд¤ки поширенню р≥зноман≥тних джерел ≥нформац≥њ (газети, к≥но, рад≥о, телебаченн¤), тиск соц≥ального середовища дуже послаблений. —учасна людина почуваЇтьс¤ в≥льн≥шою ≥, користуючись ц≥Їю свободою, може встигнути прот¤гом житт¤ к≥лька раз≥в пом≥н¤ти все, починаючи в≥д власного св≥тогл¤ду та в≥роспов≥данн¤ ≥ зак≥нчуючи статтю (сьогодн≥шн¤ медицина може робити ≥ так≥ реч≥). —итуац≥¤ ускладнюЇтьс¤ ще й тим, що сучасна людина, духовне кор≥нн¤ ¤коњ покал≥чене дес¤тил≥тт¤ми безбожного режиму, ≥нколи просто змушена самост≥йно, без сторонньоњ допомоги, розбиратис¤ у тих ≥деолог≥¤х, способах житт¤, ф≥лософських чи рел≥г≥йних системах, що њх нав'¤зливо пропонують усм≥хнен≥ незнайомц≥ на вулиц≥ чи чергова рекламна статт¤ багатотиражноњ газети. јле у стан≥ психолог≥чного стресу або не завжди Ї можлив≥сть критичного осмисленн¤ та ретельного анал≥зу запропонованоњ системи ц≥нностей, або люди просто не хочуть чи бо¤тьс¤ розчарувати себе у своЇму вибор≥.
’оча ≥нфраструктура та маркетингова пол≥тика сучасного "духовного ринку" складна та дуже продумана, люди, нав≥ть вихован≥ в атењстичних с≥м'¤х, все-таки в≥дчувають поклик р≥дноњ традиц≥њ ≥ не посп≥шають поповнювати р¤ди чергового "Ѕ≥лого Ѕратства" чи "—в≥дк≥в ™гови". “од≥ в роботу вступають деструктивн≥ (тобто спр¤мован≥ на зм≥ну св≥домост≥) способи впливу, про ≥снуванн¤ ¤ких звичайн≥ люди нав≥ть не здогадуютьс¤. ƒо того ж, вербуючи член≥в, кожна орган≥зац≥¤ деструктивного типу намагаЇтьс¤ представити своЇ вченн¤ у найприваблив≥ших формах, ор≥Їнтуючись на життЇво-важлив≥ потреби потенц≥йноњ жертви. «верн≥ть увагу, наприклад, на заголовки рекламних буклет≥в.
ƒодатковою причиною вступу людей у тотал≥тарн≥ секти Ї п≥двищена ц≥кав≥сть до р≥зноман≥тноњ сенсац≥йноњ ≥нформац≥њ, р≥зних ознак та чудес. ÷е забезпечуЇ ще одна важлива особлив≥сть нашого часу - заповненн¤ сусп≥льноњ св≥домост≥ через газети та телебаченн¤ ≥нформац≥йними пов≥домленн¤ми про реальн≥сть надприродних ¤вищ ≥ феномен≥в. «наход¤чись п≥д пост≥йним впливом р≥зних ≥нформац≥йних джерел, людина стаЇ дуже сприйн¤тливою до такого роду св≥тогл¤дних ≥дей.
ѕоширенн¤ деструктивних культ≥в в ”крањн≥ маЇ ще й своњ специф≥чн≥ передумови. «а довг≥ роки ≥снуванн¤ жорстко регламентованоњ соц≥альноњ системи та тотального ≥деолог≥чного тиску склавс¤ новий сусп≥льний ментал≥тет, що характеризуЇтьс¤ ≥нертн≥стю мисленн¤, охочим прийн¤тт¤м нав'¤заних зверху догм, в≥дсутн≥стю ≥н≥ц≥ативи та ум≥нн¤ критично осмислювати громадське житт¤. —аме ж руйнуванн¤ рад¤нськоњ соц≥альноњ системи призвело до втрати одн≥Їњ з фундаментальних радостей житт¤ - радост≥ сп≥лкуванн¤, взаЇморозум≥нн¤, почутт¤ сп≥льноти. ј р≥зке ламанн¤ уже висто¤ного, особливо на сход≥ ”крањни, атењстичного ментал≥тету спри¤ло виникненню надзвичайноњ ≥деолог≥чноњ дезор≥Їнтац≥њ. ѕросте формальне знищенн¤ рад¤нськоњ тотал≥тарноњ системи не могло в≥дразу привести до викор≥ненн¤ тотал≥тарноњ св≥домост≥. ƒержавний культ просто розпавс¤ на окрем≥ культи, ¤к-от: ф≥нансов≥ п≥рам≥ди, пол≥тичн≥ парт≥њ, р≥зноман≥тн≥ рел≥г≥йн≥ орган≥зац≥њ та новомодн≥ психотерапевтичн≥ групи. ультова св≥дом≥сть ≥ надал≥ збереглас¤ в арм≥њ, родин≥, крим≥нальних та п≥дл≥ткових групах.
“ому, вступаючи у секту, сучасна людина ¤к законом≥рне ¤вище, сприймаЇ нав'¤зуван≥ њй культов≥ в≥дносини, обмеженн¤ прав ≥ свобод, несанкц≥оноване вторгненн¤ в особисте житт¤. р≥м того, незначн≥ вчинки, ¤ких в≥д нењ вимагають на початках членства, дають можлив≥сть в≥днайти моральну опору, що здаЇтьс¤ де¤ким люд¤м важлив≥шим, н≥ж хистка основа ≥ндив≥дуальноњ свободи.
ѕ≥дготував –оман ’олон≥вський м. Ћьв≥в