"ƒобре, що ¤ все ж таки в касц≥", - рад≥сно вигукнув фотокор, коли вже вдруге вдаривс¤ об стелю п≥дземелл¤ на вход≥. "¬ казц≥, в казц≥, казц≥" - в≥длунило провалл¤ довжелезного тунелю.
ѕеред тим, ¤к почати спуск у п≥дземн≥ лаб≥ринти Ћьвова, ми довго по¤снювали допитлив≥й бабус≥, що л≥земо в канал≥зац≥ю, аби провести розм≥нуванн¤ Ћьвова за наказом м≥ського голови. Ќебагаточисельн≥ в≥дв≥дувач≥ льв≥вського √айд-парку (по-льв≥вськи - " лумби") жодного ≥нтересу до нашоњ експедиц≥њ не ви¤вили, й ми почали спуск, у супровод≥ зац≥кавленого погл¤ду бронзового Ўевченка. оли оч≥ починають звикати до темр¤ви, л≥хтарик вихоплюЇ в≥чн≥ камен≥ середньов≥чного Ћьвова.
Ћьв≥в, ¤к ≥ кожне середньов≥чне м≥сто, мав складну систему фортиф≥кац≥й, ¤к≥ будувались у р≥зних м≥сц¤х ≥ в р≥зного часу. Ќайдавн≥ш≥ фортиф≥кац≥йн≥ споруди на н¤ж≥й гор≥ датован≥ ще ’III стол≥тт¤м. —ама н¤жа гора через свою стр≥мк≥сть, очевидно, п≥дземних ход≥в не мала. ѕерш≥ п≥дземн≥ ходи з'¤вились за к≥лька дес¤тил≥ть, власне, за межами м≥ських укр≥плень. —тр≥мке зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ п≥дземних переход≥в почалось у XIV - XV стор≥чч¤х, тод≥ поза межами мур≥в розпочали будувати окрем≥ об'Їкти - церкви й монастир≥. ожна з цих споруд могла витримати нетривалу облогу, однак тривала њх оборона була неможливою, й буд≥внич≥ про вс¤к випадок сполучали ц≥ прим≥щенн¤ таЇмними переходами з м≥стом.
Ќаш пров≥дник, начальник д≥льниц≥ "Ћьв≥вводоканал" √еннад≥й јндропов викрикуЇ: "ќбережно!" ћ≥цн≥ше стискаю шнур. ѕопереду √еннад≥й, пот≥м ¤, фотокор, двоЇ хлопц≥в з бригади јндропова. ¬с≥ тримаЇмось за один, во≥стину, р¤т≥вний шнур. рок праворуч - ≥ нас понесуть стр≥мк≥ води закутоњ в бетон р≥чки ѕолтви. ƒно ц≥Їњ могутньоњ, тепер канал≥зац≥йноњ, р≥чки вистелено гладесенькою австр≥йською брук≥вкою. ƒес¤ть рок≥в тому, в ц≥ брудн≥ води зваливс¤ м≥л≥ц≥онер, ¤кий охорон¤в п≥дземелл¤ п≥д час першотравневоњ демонстрац≥њ. Ѕ≥долаху виловили аж через п≥втора к≥лометри, на вулиц≥ ’≥м≥чн≥й, добре потовченого, але, на щаст¤, живого.
„ас в≥д часу з колектора виловлюють ≥ тла винно й невинно уб≥Їнних, а також добр¤че про≥ржав≥лу зброю. ѕовинен розчарувати нев≥глас≥в: смороду майже немаЇ, пов≥тр¤ досить чисте. √≥ди по¤снюють, що ближче до витоку запахи насичен≥ш≥, там же розкошують щур≥. –озпов≥д≥ про метрових гризун≥в це, звичайно, байки, а от особини на 30-40 сантиметр≥в - не дивина. « напруженн¤м вдивл¤юс¤ в темр¤ву, але жоден пацюк так ≥ не з'¤вл¤Їтьс¤.
- “а чого ти переживаЇш? - заспокоюють супроводжувач≥, - напиши - "бачив" та й по всьому". ¬ п≥тьм≥ ¤ всм≥хаюс¤. ѕром≥нь осв≥тлюЇ дивний ¤йцепод≥бний лаз...
як по¤снив мен≥ напередодн≥ завсектором ÷ентрального державного ≥сторичного арх≥ву ”крањни ≤ван —варник, п≥дземн≥ ходи в сиву давнину були старанно замаскованими, а ≥нформац≥¤ про них - ц≥лком таЇмною. —аме тому жоден план буд≥вл≥ й фортиф≥кац≥й не м≥стить в≥домостей не лише про п≥дземн≥ ходи, а й про нижн≥ ¤руси (п≥дземелл¤). Ќа теренах Ћьв≥вщини Їдиний реальний п≥дземний х≥д було в≥дкрито при шл¤хових роботах на початку ’’ стол≥тт¤. ¬есь шл¤х пройти лаб≥ринтом не вдалось, але його план було опубл≥ковано палким аматором-арх≥вар≥усом яворським.
... яйцепод≥бний х≥д ви¤вивс¤ старовинною канал≥зац≥йною рурою, ¤к≥ ран≥ше робили не круглими. Ќа ст≥н≥ бачимо величн≥ б≥л≥ сол¤н≥ сталактити. ƒе¤к≥ розгалуженн¤ замурован≥. олись у роки в≥йни в цих катакомбах шукали пор¤тунку в≥д смерт≥ льв≥вськ≥ жиди. ќдин з чудом уц≥л≥лих пот≥м в≥дзн¤в про ц≥ стражданн¤ ф≥льм. 1947 року Ќ ¬— п≥двищило р≥вень води в колектор≥ - була п≥дозра, що во¤ки —тепана Ѕандери переховували в одн≥й з крињвок зброю. „ас в≥д часу заплутаними ходами блукають льв≥вськ≥ безпритульн≥.
ѕ≥дземелл¤, часто досить велик≥, Ї практично п≥д кожною буд≥влею ’IV - XVI стол≥тт¤. ¬они служили передовс≥м складами, оск≥льки Ћьв≥в був центром м≥жнародного гендл¤рства. ўе й зараз ≥нод≥ знаход¤ть вина з ≥пру й ћальваз≥њ.(???) ј от п≥дземелл¤ церков використовувались ≥ ¤к некропол≥. ¬ раз≥ в≥йськовоњ небезпеки тут переховували коштовност≥ й багатих параф≥¤н. Ќещодавно великий скарб золотих монет було знайдено археологами в п≥дземелл≥ костьолу ћар≥њ ћагдалини.
“≥шусь тим, що ¤ в гумовиц¤х, бо п≥д ногами починаЇ хлюпати. ƒоходимо до розгалуженн¤ б≥л¤ ќперного театру (ѕолтва його фундамент обминаЇ) й повертаЇмо назад. Ѕ≥л¤ лазу дивлюсь на годинник: льв≥вську "стометр≥вку" ми пройшли за 40 хвилин. „ас п≥д землею плине швидше.
ќчевидно, це Їдина вт≥ха дл¤ неб≥жчик≥в.
ћикола —ј¬≈Ћ№™¬,
"ƒень"
| «м≥ст розд≥лу | || ќбговорити на форум≥ || | Ќа головну |