"Перебування в храмі - це відбиток всього життя. Як живуть - так і в храмі себе поводять. Храм впливає і спочатку підтримує духовний порив, але з часом звичний рівень духовності бере своє. Тому, якщо хочеш, щоб твоє перебування в храмі було гідним стоянням перед обличчям Господа, то готуйся до цього життям буденним: ходи скільки можеш в молитовному настрої. Ця праця доведе тебе до того, що в храмі весь час зможеш простояти благоговійно. І це ж благоговіння окрилить тебе і на благоговіння в буденному житті. І так підеш все вище і вище."
свт. Феофан Затворник
Різдво Христове є одним з найрадісніших свят. Різдво Христове є двунадесятий празник. Він має п'ять днів предпразднества і шість днів попразднества. У священних книгах його називають «Паскою триденною». За величчю згадуваної події цей день святкується урочистіше від усіх свят за виключенням Пасхи. Св. Іоан Златоуст називає день Різдва Христового «найпрекраснішим і найважливішим з усіх свят», «матір'ю всіх свят». В Різдво, навіть якщо воно буде в середу чи в п'ятницю, мирянам дозволяється м'ясо, а монахам - сир та яйця.. Від Різдва Христового до стятого Богоявлення «никакоже пост, ни коленопреклоненния бьівают ниже в церкви, ниже в колениях».
Святкування Різдва Христового виникло дуже рано, можливо, що ще в 1 ст. Приготуванням до Різдва е сорокоденний піст (Филипів піст в честь пам'яті апостола Філіпа, починається з 15 листопада). На передодні Різдва Христового православні християни проводять у строгому пості. За Уставом Церкви в цей день необхідно їсти тільки кутю (обварену пшеницю з медом).
На всеношній Різдва Христового здійснюються "царскі часи". Це богослужіння відрізняється від звичайних "часів". Тим, що на них читаються особливі, "паримії" (вибрані місця з Біблії, переважно з Старого Заповіту), що відповідають святу. Крім того читається Апостол і Євангелія.
Потім здійснюється Божественна літургія св. Василя Великого з вечірньою. На цій вечірній співаються стіхіри на "Господи возвах", в яких, з однієї сторонни, зображається внутрішнє значення втілення Сина Божого, завдяки чому зруйнувалася боротьба між Богом і людьми. З другої сторони, зображається зовнішня картина Різдва Христового;
славослів'я Ангелів, тривого царя Ірода, вдітворюються всі події історії народженя Спасителя.
Вечором напередодні Різдва Христового, здійснюється урочиста всеношна, яка починається великим повечірям із урочистим співом: "З нами Бог", що містить пророкуванння про народження Месії. (Іс. 7:14; 8:8-15 і 9:6-7). В стихирах на літії
висловлюються думки про торжество неба і землі, Ангелів та людей, що радуються сходження Бога на землю . В "Стихірах на стіховні" (пісня в кінці вечірньої) говориться про те, що сталося преславне чудо: "Слово народжується нетлінно від Діви і не відлучається від Отця". Пізніше співається "Нині отпущаєши раба твоего Владико", співається тропарь і кондак свята Різдва Христового.
Перед читанням шестипсалмія і на початку утріньої церковний хор немовби зливається із небесним хором і співає: "Слава у вишніх Богу і на землі мир, в человецех благоволіние". В каноні (частина богослужіння після Євангелія) говориться, що народжений від Діви є не просто людина, а Бог, що з'явився у плоті на землю для спасіння людей, як було пророковано у Старому Заповіті. Ісус Христос в каноні називається Благодійником, що примирив нас з Богом; Отцем, звільнившого нас від влади диявола і спасіння від гріха,прокляття і смерті.
Отож, виходячи із чину проведення святкових служб, свято Різдва Христового це є воістину велике вираження Божої Любові до нас і прояв великої радості людей, що Господь прийшов спасти світ.
Далі за Різдвом Христовим йде теж не менш важливіше для нас християн свято, це Хрещення Господнє або свято Богоявлення Господнього (19 січня).
Хрещення Господнє - являється одним із найважливіших подій з земного життя нашого Спаеителя і Господа.
Коли сповнилось Спасителю світу 30 років земного життя, він виступив на загальне служіння роду людському. До того Христос не виступав зі Своєю всенародною проповіддю тому, що в Іудеїв був звичай, що раніше 30-ти років життя не міг виступати в якості народного вчителя , або священника. Христос до Свого всенародного служіння жив як звичайна Людина, зі Своєю Пречистою Матір'ю в Назареті Галілейськім в домі свого прийомного батька Йосифа тесляра.
В той час на берегах ріки Йордану явився святий Іоан Предтеча з проповіддю, яку розпочав словами словами: "Покайтесь, бо приблизилось Царство Небесне" (Мф. 3:2). Весь народ країни Іудейської хрестився від Іоана Предтечі. Хрещення водою символічно означало внутрішнє очищення від гріхів. Христос будучи безгрішним, не мав потреби в такому хрещенні. Але Він, як Богогочоловік іде разом з народом до Іоана Предтечі, щоб показати людям необхідність в покаяннні і очищенні в гріхах. Також Христос Хреститься і для того, щоб освятити водне єстество для добра і спасіння людей.
Святе Богоявлення Господнє - це одне з найбільних свят, Спасителя мира. Трійця Свята являється людям в Іордані, Син Божий Хреститься, Дух Бога Отця сходить на Сина
Божого у вигляді голуба, а голос Бога Отця стверджує Божу істину і початок викуплення роду людського від гріха і смерті "Хто не родиться з води і духа, не може війти в Царство Боже" (Ін.З,5).
В пам'ять Хрещення Господнього в святій Церкві відправляється двічі чин великого освячення води. Перший раз напередодні свята, а другий раз на сам празник, Богоявлення Господнього. Святу богоявленську воду віруючі люди п'ють, освячують нею свої домівки і житло і дають навіть пити тим людям, що не допускаються до Причастя Святих Христових Тайн. Про Богоявленську воду святий Іоан златоуст говорить: "Христос хрестився і освятив єстество водне, тому в празник Хрещення Господнього люди о півночі набирають воду, приносять її додому і зберігають її цілий рік. І вона не псується від часу, а зачерпнута вода в день Хрещення Господнього зберігається цілий рік, а часом і два і три роки залишається свіжою і непошкодженою і вона не вступає тій воді, що тільки зачерпнута з джерела" (Устав, Навечер'я Богоявлення ).
На вечірні, дійснюється напередодні Богоявлення тринадцять паримій - відривків із старого завітних книг. Причина великої кількості паримій (зазвичай під свято читається тільки три паримії) пояснюється тим, що в стародавній Церкві в цей день хрестилося багато оглушених.
В старовину празник Хрещення Господнього називалося днем "Просвящення", бо в той день хрестились оглушені і всі вони при святому хрещені одержували Божу "просвіщающу" (освящаючу).
Як сонце, що сходить розганяє темноту ночі, розкриває перед нами красу цілої природи і зігріває все, що замерзло серед зимової ночі, так і урочисте явлення Спасителя зігріло зледенілі серця людей огнем любові до Бога і ближнього свого.
Матеріали друкуються із книжок:
"Признаки Православной Церкви, с подробным объяснением", 2000 р. Москва.
Митрополит протоієрей Володимир Бабич, кандитат богослов'я "Дивен Бог во святих своїх. Церковні статті та проповіді", Львівське Єпархіальне Управління, м. Львів, 2001 р.
Бажаю зберегти радість зимових Різдвяних свят протягом усього року!
Мисак Люба, м. Львів.