¬и¤вл¤Їтьс¤, д≥ти будь-¤коњ ж≥нки обовТ¤зково успадковують ¤кост≥ њњ першого мужчини, нав≥ть ¤кщо народжуватиме њх вона зовс≥м в≥д ≥ншого ≥ значно п≥зн≥ше. Ќе майбутн≥й б≥олог≥чний батько, а саме чолов≥к, ¤кий в≥дбираЇ цноту у д≥вчини, закладаЇ генофонд ≥ стаЇ н≥би генетичним отцем усього њњ наступного потомства.
÷¤ ≥стор≥¤ з таЇмничого розд≥лу науки про ф≥з≥олог≥ю
людини почалас¤ ще 150 рок≥в тому, коли основною т¤гловою силою у
господарств≥ був звичайний к≥нь. —аме ц¤ тварина ≥ прислужилас¤ до
ви¤сненн¤ де¤ких загадок людського роду...
—елекц≥онери-заводчики
активно працювали тод≥ над пол≥пшенн¤м робочих ¤костей к≥нських пор≥д. Ђј
що, ¤к схрестити св≥йського кон¤ ≥з витривалою й могутньою дикою зеброю? Ч
пом≥ркували ¤кось вони. Ч ÷≥кава вимальовуЇтьс¤ перспектива!ї ≤ робота
закип≥ла. ¬ ¤кост≥ матер≥в майбутн≥х зеброконей д≥брали найкращих
породистих кобил, а отц≥в Ч зебр-жеребц≥в. ѕробували, зв≥сно, ≥ навпаки.
ƒосл≥ди ≥з схрещуванн¤ повторювали знов ≥ знов, але жодного зачатт¤ в ус≥х
згаданих комб≥нац≥¤х батьк≥в так ≥ не сталос¤. ¬оно, власне, ≥ не дивно,
адже тод≥шн≥й науковий св≥т ще не знав про хромосоми та њхню несум≥сн≥сть
у р≥зних тваринних вид≥в...
Ќевдач≥ в≥дбили у заводчик≥в охоту до
ц≥Їњ бесперспективноњ справи. ƒосл≥ди були припинен≥, ≥ н≥хто про них ≥ не
згадував... јж ось через дек≥лька рок≥в трапилос¤ незбагненне: у св≥йських
кобилиць, котр≥ свого часу без ус¤ких, ¤к то кажуть, насл≥дк≥в побували
п≥д самц¤ми-зебрами, раптом почали народжуватис¤... смугаст≥ лошата! „ому,
з ¤кого дива?! Ѕатько Ч породистий жеребець, мати Ч теж чистокровка, а
њхнЇ дит¤ Ч Ђнап≥вдикийї смугастик! Ќеймов≥рно! “а очевидн≥ факти
заперечити було неможливо...
Ќауковий св≥т був приголомшений.
Ќезвичайне ¤вище д≥стало назву телегон≥¤ (в≥д грец. tēle Ч вдалину, в
далеч≥нь, далеко та gonē, gonos Ч народженн¤, породженн¤; отже Ч
Ђв≥ддалене народженн¤ї). ƒосл≥ди поновилис¤ Ч з ≥ншими тваринами. ‘еномен
п≥дтвердивс¤! јле його наукового по¤сненн¤ ≥ дос≥ немаЇ. ѕричина? «г≥дно з
чињмось р≥шенн¤м пошуки в цьому напр¤мку були знов припинен≥, а њхн≥
результати Ч засекречен≥ (див. про це дал≥). ћи можемо назвати лише двох
досл≥дник≥в телегон≥њ: це сучасник „. ƒарв≥на професор ‘л≥нт ≥ ‘ел≥кс
Ћедантек. ќстанн≥й написав книгу Ђ≤ндив≥д, еволюц≥¤, спадков≥сть ≥
неодарв≥н≥стиї (ћосква, 1899).
¬≥дкритт¤м Ђтелегон≥ст≥вї не
здивувалис¤ лише собак≥вники Ч фах≥вц≥-заводчики та аматори. јдже њм
здавна було в≥домо, що коли породиста сука бодай раз повТ¤жетьс¤ з
безпородним кобелем-дворн¤гою, то, ¤кщо нав≥ть цього разу цуцен¤т у нењ не
буде, у майбутньому чистокровного потомства в≥д нењ чекати марно, хоч би з
¤кими ел≥тними Ђнареченимиї њњ зводитимуть...
« огл¤ду на вс≥ ц≥
дан≥ поставало вельми слушне запитанн¤: Ђј чи не поширюЇтьс¤ ефект
телегон≥њ ≥ на людей?ї ” друг≥й половин≥ XIX стол≥тт¤ були проведен≥
≥нтенсивн≥ ф≥з≥олог≥чн≥, антрополог≥чн≥, соц≥олог≥чн≥, статистичн≥
досл≥дженн¤ (а за можливост≥ Ч й досл≥ди), ¤к≥ дали можлив≥сть зробити
твердий висновок: Ђ“ак, ефект телегон≥њ поширюЇтьс¤ ≥ на людей, причому
нав≥ть у ч≥тк≥ш≥й форм≥, н≥ж у тваринї.
ќсь тут-то ≥ запнулас¤
зав≥са секретност≥!
“а нема такоњ таЇмниц≥, ¤ка б рано чи п≥зно не
ви¤снилас¤. Ўирокий загал довго нав≥ть не п≥дозрював про ≥снуванн¤
телегон≥њ, але у друг≥й половин≥ XX стол≥тт¤ вона сама за¤вила про себе. ”
цей пер≥од (зокрема, унасл≥док розвитку комун≥кац≥й, послабленн¤
пол≥тичних перешкод тощо) можливост≥ сп≥лкуванн¤ людей р≥зних рас набагато
зросли. –езультати, ¤к то кажуть, не забарилис¤. Ќаприклад, п≥сл¤ великих
м≥жнародних заход≥в (молод≥жних фестивал≥в, спортивних ол≥мп≥ад ≥ т. д.) у
ћоскв≥ поширювалис¤ випадки народженн¤ негроњд≥в. ≤ не т≥льки одразу п≥сл¤
цих заход≥в, а й через довол≥ тривалий час. ¬≥д де¤ких ж≥нок можна було
почути визнанн¤, що вони спарювалис¤ (без насл≥дк≥в) з неграми ще к≥лька
рок≥в тому, а народжували в≥д своњх тепер≥шн≥х б≥лих чолов≥к≥в. ÷≥лком
неспод≥вано дл¤ батьк≥в виходило щось Ђн≥ в мат≥р, н≥ в отц¤, а в чорного
молодц¤ї... ќкр≥м того, трапл¤лос¤, що за гр≥хи такоњ матер≥
розплачувалас¤ њњ ц≥лком нормальна, б≥лошк≥ра дочка, ¤ка Ч знов-таки
неспод≥вано дл¤ вс≥х Ч народжувала мулата, хоч до цього н≥коли взагал≥ не
бачила на власн≥ оч≥ живого негра (тобто тут насл≥дки зл¤ганн¤ з
представниками ≥нших рас ви¤вл¤лис¤ уже через покол≥нн¤).
ќтже, ми
розпов≥ли про переданн¤ нащадкам зовн≥шн≥х ознак Ђгенетичного батькаї у
тварин ≥ людей (смугаст≥ зеброкон≥, брунатн≥ мулати). ј чи передаютьс¤
прихован≥, внутр≥шн≥ ознаки? “ак, передаютьс¤. ≤ це в телегон≥њ Ч
найнебезпечн≥ше. Ѕо ж випадаЇ так, що дл¤ ж≥нки та њњ майбутнього
потомства далеко не байдуже, хто був њњ першим статевим партнером. —аме
через такий висновок на цю науку ≥ було накладено табу Ч аж до знищенн¤
друкованих результат≥в досл≥джень!
ќсь пом≥ркуймо над
запитанн¤чком: а що, ¤к Ђзањжджий молодецьї (≥ не т≥льки ж бо зањжджий, а
≥ св≥й, в≥тчизн¤ний) Ч наркоман, алкогол≥к, псих≥чно хворий? —аме так≥
Ђмолодц≥ї найб≥льше схильн≥ до безладних ≥ безв≥дпов≥дальних звТ¤зк≥в. ѓх
треба ус≥л¤ко остер≥гатис¤, але такого год≥ нав≥ть чекати: православний
спос≥б житт¤ у нас ще т≥льки в≥дроджуЇтьс¤, ≥ н≥чим не скута
Ђдемократичнаї мораль мало не ц≥лком грунтуЇтьс¤ на розпуст≥ та
легковажност≥. ќсь ≥ трапл¤Їтьс¤, що зовн≥, здавалос¤ б, нормальн≥ ≥
здоров≥ батьки у своњх д≥т¤х раптом бачать не себе, а давн≥й Ђприв≥тї в≥д
¤когось ф≥зично-морального виродка...
ѕ–»’ќ¬јЌ≤ ѕќ“≈Ќ÷≤ѓ
Ќј÷≤ќ“¬ќ–≈ЌЌя
ћасова дошлюбна розбещен≥сть ≥ вседозволен≥сть
молод≥, пануванн¤ в њњ середовищ≥ тваринних ≥нстинкт≥в, зневага д≥вчат до
своЇњ цнотливост≥ тощо Ч усе це зовс≥м не Ђособиста справаї ≥ не тема дл¤
вульгарних анедот≥в. ÷е Ч глобальна трагед≥¤ нац≥њ. „ому Ч про це
розпов≥даЇ доцент “ерноп≥льськоњ медакадем≥њ, л≥кар-г≥неколог ≥з майже
45-р≥чним стажем Ћеон≥д √ута.
Ч Ћеон≥де ¬олодимировичу, вашу
лекц≥ю на тему Ђƒуховн≥ засади здоровТ¤ с≥мТњ та нац≥њї, п≥дготовлену на
проханн¤ —п≥лки украњнок, можна назвати справд≥ сенсац≥йною, Ч через
трактуванн¤ в н≥й впливу на вс≥х нас такого малов≥домого ≥ таЇмничого
б≥олог≥чного ¤вища, ¤к телегон≥¤. ўе рад¤нський словник ≥ншомовних сл≥в
даЇ њй таке визначенн¤: Ђ¬плив чолов≥чих статевих елемент≥в на орган≥зм
ж≥ночоњ особини. ¬и¤вл¤Їтьс¤ в по¤в≥ у њњ нащадк≥в, одержаних в≥д ≥ншого
батьк≥вського орган≥зму, ознак, властивих т≥й чолов≥ч≥й особин≥, з ¤кою
вона схрещувалас¤ ран≥ше. “елегон≥¤ в≥дома у рослин ≥ тваринї. ќднак,
покликаючись на вашу лекц≥ю, д≥ю телегон≥њ можна поширювати ≥ на людей?..
Ч ”перше ¤вище телегон≥њ в≥дкрили т≥, хто займавс¤ розплодженн¤м
св≥йських тварин. ƒл¤ виведенн¤ особливо витривалоњ породи коней ¤кось,
наприклад, схрестили молодих лошиць ≥з самц¤ми-зебрами. ≈ксперимент не
вдавс¤ Ч кобили нав≥ть не ваг≥тн≥ли, ≥ в≥д нього в≥дмовились. “а ¤ким же
було здивуванн¤, коли аж через к≥лька рок≥в, б≥льше не маючи жодних
контакт≥в ≥з зебрами, кобили почали народжуватиЕ смугастих лошат!
«≥ставивши факти ≥ зд≥йснивши ще низку досл≥джень, вчен≥ д≥йшли висновку,
що генофонд кобил було зм≥нено њхн≥ми першими самц¤ми Ч зебрами. ј згодом
(вже не один дес¤ток рок≥в тому) т≥ ж учен≥ довели, що ефект телегон≥њ
поширюЇтьс¤ ≥ на людей, причому у ще б≥льш виражен≥й форм≥. ќтож д≥вчата,
¤к≥ з легк≥стю ≥дуть на першу, позашлюбну близьк≥сть, обовТ¤зково повинн≥
знати Ч цей Ђпершийї закладаЇ генофонд њхн≥х майбутн≥х д≥тей, незалежно
в≥д того, коли ≥ хто стане њх батьком! ≤ ¤кщо цей Ђпершийї мав далеко не
кращ≥ ¤кост≥, то вони передадутьс¤ ≥ д≥т¤м. ƒо реч≥, знаний досл≥дник
родовод≥в багатьох ¤к в≥домих, так ≥ простих людей Ћомброзо зробив
висновок, що позитивн≥ риси в такому випадку передаютьс¤ значно меншою
м≥рою, н≥ж негативн≥. —тосуЇтьс¤ це ≥ хвороб, причому не дл¤ одного
покол≥нн¤. —хильн≥сть до алкогол≥зму, наприклад, може обминути д≥тей, але
позначитьс¤ на онуках.
Ч ¬и розпов≥даЇте майже фантастичн≥ реч≥.
«а роки веденн¤ в≥дпов≥дноњ тематики у прес≥ мен≥ довелос¤ перечитати масу
л≥тератури про найр≥зноман≥тн≥ш≥ аспекти стосунк≥в м≥ж ж≥нкою та
чолов≥ком, але ≥нформац≥¤ про телегон≥ю не трапл¤лас¤. ≤ тут не все
зрозум≥ло. ƒочка моњх знайомих, наприклад, вийшла зам≥ж зовс≥м не за того,
з ким мала першу близьк≥сть, однак народила хлопчика, ¤кий, мов дв≥ крапл≥
води, схожий на свого батька Ч њњ чолов≥каЕ
Ч Ћюдина Ч не тварина,
тому людська телегон≥¤ Ї набагато складн≥шим, а головне, ще
малодосл≥дженим ¤вищем. ћоже, з певних причин сучасне сусп≥льство ≥ не
зац≥кавлене в його глибокому, детальному вивченн≥. јле ран≥ше, коли
основн≥ моральн≥ засади ще були непохитними, недарма ж бо так ревно
обер≥гали дошлюбну цнотлив≥сть д≥вчат, а тих, хто њњ не збер≥г, назавжди
таврували ганьбою...
ј у приклад≥, що його ви навели, зовн≥шн¤
схож≥сть сина на ф≥з≥олог≥чного батька, можливо, зовс≥м не виключаЇ й
успадкуванн¤ хлопчиком певних ¤костей того незнайомого йому д¤д≥, ¤кий був
першим маминим мужчиною. ≤мов≥рно, що людська телегон≥¤ включаЇ в себе
¤к≥сь складн≥ впливи на р≥вн≥ б≥оенергетики. ¬се це ще треба довго ≥
ретельно досл≥джувати. ќднак ≥снуванн¤ самого ¤вища вже доведене
однозначно. ≤ ¤ теж можу навести приклад. Ќе так давно оперував одну ж≥нку
Ч директора школи ≥з сус≥дньоњ област≥. “ак от, в њњ родин≥ мав м≥сце
такий траг≥чний випадок. „олов≥к залишив молоду дружину, бо вона народила
темношк≥ре мал¤. як пот≥м з≥зналас¤ матер≥, у нењ справд≥ був ≥нтимний
звТ¤зок з темношк≥рим хлопцем, алеЕ ще за к≥лька рок≥в до зам≥жж¤, коли
навчалас¤ в одному з кињвських вуз≥в...
Ч Ћеон≥де ¬олодимировичу,
у вас величезний стаж роботи за фахом, ¤кий маЇ безпосередн≥й стосунок до
≥нтимноњ сфери житт¤. „и багато, на ваш погл¤д, зм≥нилос¤ у н≥й за цей час
з погл¤ду моральност≥?
Ч якщо пор≥внювати моральн≥сть стосунк≥в
м≥ж хлопц¤ми та д≥вчатами сьогодн≥ ≥ чотири дес¤тки рок≥в тому, то це
просто жах. √отуючи лекц≥ю про телегон≥ю, знайшов у л≥тератур≥ такий факт.
оли один ≥з н≥мецьких г≥неколог≥в, ¤к≥ п≥д час другоњ св≥товоњ
обстежували украњнських 16Ч20-р≥чних д≥вчат перед њх в≥дправленн¤м на
примусов≥ роботи в Ќ≥меччину, ви¤вив, що майже вс≥ вони незайман≥, то в≥н
нав≥ть оф≥ц≥йно звернувс¤ до √≥тлера. ћовл¤в, необх≥дно негайно починати
перемови про перемирТ¤, поза¤к народ такоњ високоњ морал≥ перемогти
неможливо. √≥тлер оскажен≥в, ≥ л≥кар¤ розстр≥л¤ли, а в≥йну ми все-таки
виграли. ќднак в≥д того часу в≥дбувс¤ жахливий занепад основних моральних
ц≥нностей. Ўлюб дл¤ багатьох перестав бути Ђтайноюї, а став чимось
под≥бним до контракту, що його можна будь-коли роз≥рвати. «вичними стали ≥
дошлюбн≥ та позашлюбн≥ статев≥ стосунки. Ѕо¤тьс¤ х≥ба що розголосу чи
венеричних хвороб. “им часом це загрожуЇ непередбачуваними насл≥дками ¤к
дл¤ майбутнього родин цих людей, так ≥ дл¤ генофонду вс≥Їњ нац≥њ.
Ч Ќевже так≥ ≥нтимн≥ реч≥ можуть мати наст≥льки глобальн≥
насл≥дки?
Ч Ћюди компетентн≥ в цьому вже давно не сумн≥ваютьс¤. ”
—получених Ўтатах, наприклад, п≥сл¤ багатор≥чноњ пропаганди повноњ
статевоњ свободи зараз в≥дбуваЇтьс¤ потужне в≥дкочуванн¤ до споконв≥чних
моральних ц≥нностей, ≥ попит на цнотливих д≥вчат там теж зр≥с надзвичайно,
Ч американц≥ зл¤калис¤ виродженн¤ нац≥њ. Ќам теж треба замислитис¤ над
своњм майбутн≥м, бо згубна спадков≥сть злод≥њв, івалт≥вник≥в, збоченц≥в ≥
просто нечесних та п≥длих людей робить ≥ продовжуватиме робити свою
страшну справу.
ѕќ јяЌЌя Ч ЎЋя’ ƒќ ѕ≈–≈“¬ќ–≈ЌЌя ƒ”Ў≤
—поконв≥ку вс≥ рел≥г≥њ одностайно тверд¤ть про необх≥дн≥сть цноти.
Ќаш≥ предки добре знали про феномен телегон≥њ. ќсь чому у вс≥х духовно
розвинених народ≥в блудниць зневажали, с≥кли б≥л¤ ганебних стовп≥в,
побивали кам≥нн¤м.
—в¤та ÷ерква п≥дносить шлюб до ступеню
“ањнства. ѕри цьому наречений ≥ наречена перед св¤щеником ≥ ÷ерквою
добров≥льно складають кл¤тву взаЇмноњ подружньоњ в≥рност≥. ÷ерква
стверджуЇ њхнЇ бажанн¤, випрошуЇ дл¤ них у Ѕога благодать Їдност≥ й
благословенн¤ на народженн¤ ≥ христи¤нське вихованн¤ д≥тей. ќсв¤ченн¤
христи¤нського шлюбу робить його не схожим на будь-¤кий ≥нший шлюб,
укладений поза ÷ерквою, бо через благодать Ѕожу в≥н стаЇ Ђкаменемї, на
¤кому родина створюЇ домашню церкву. “ањнство шлюбу даЇ родин≥ т≥ крила,
на ¤ких можна злет≥ти у вищий св≥т ≥ живити с≥мейне житт¤ благодатною
любовТю до Ѕога та один до одного. ÷ерква даруЇ молод¤там ключ до чистих
бажань ≥ печать взаЇморозум≥нн¤, в≥дчин¤ючи двер≥ у св≥т, в ¤кому Ђдушевне
т≥лої с≥мТњ перетворюЇтьс¤ на Ђт≥ло духовнеї.
≤ ще питанн¤: чи все
загублено дл¤ ж≥нок, що втратили до шлюбу цноту, але прагнуть доброњ
с≥мТњ? ” ѕравославн≥й ÷еркв≥, в обр¤д≥ ¬одохрещенн¤ ≥ “ањнств≥ ѕока¤нн¤,
можна знайти друге народженн¤ ≥ зброЇю ƒуха зруйнувати ф≥зичну ваду. јле
пока¤нн¤ повинне бути щирим, щоб у нього були г≥дн≥ плоди, тобто щоб
сталас¤ справжн¤ внутр≥шн¤ зм≥на, щоб душа очистилас¤ ≥ перетворилас¤. «
погл¤ду духовност≥ телегон≥¤ тлумачитьс¤ дуже просто: душа впливаЇ на
т≥ло. Ђ√онї (вплив, сила, д≥¤) Ч це емоц≥њ, враженн¤ душ≥ матер≥ щодо
зачатоњ в н≥й дитини: ¤кщо мати про щось думаЇ, то це обовТ¤зково
позначитьс¤ на д≥т¤х. ≤ вони обовТ¤зково народ¤тьс¤ схожими на того, кого
вона покохала уперше, поза¤к коханн¤ Ч це дуже сильне, практично незабутнЇ
почутт¤. —в¤тий јмврос≥й ћед≥оланський назвав його Ђдаром першого шлюбуї
в≥д Ѕога. ¬оно виникаЇ нав≥ть за в≥дсутност≥ ф≥зичноњ близькост≥, ≥ саме
тому ран≥ше д≥вчат ховали в теремах. ј тепер д≥вчину бачать ус≥... —в¤тий
≤оанн «латоуст писав: Ђяк може бути незайманою та, у ¤коњ спалена
сов≥сть?.. “и не виходила зам≥ж? јле це ще не д≥воцтвої.
ќтже,
цнотлив≥сть зберегти не просто, а повернути Ч ще б≥льша прац¤. «ате ≥
нагорода велика: д≥ти, народжуван≥ в≥д цнотливих батьк≥в, Ч це
благословенн¤ Ѕоже, вони на рад≥сть у житт≥, на допомогу ≥ розраду у
старост≥, а не на ганьбу ≥ стражданн¤...
«а матер≥алами
друкованих та електронних видань
Ђ“ерноп≥льська газетаї, Ђ—в≥тло
ѕравославТ¤ї, ЂёгZone.Ruї
п≥дготував ¬алер≥й ќЋќ—ё ,
Ђ√олос≥њв-≤нфої
info@golosiyiv.kiev.ua
| «м≥ст розд≥лу | || ќбговорити на форум≥|| | Ќа головну |